Збирач потоків

До уваги вчителів! Орієнтовне календарне планування з математики в 3-му пілотному класі (2 семестр)

НУШ - 45 хв тому

З’явилось календарне планування уроків математики у другому семестрі для 3-го пілотного класу Нової української школи.

Орієнтовне календарне планування уроків математики в 3 класі на другий семестр 2019-2020 Орієнтовне календарне планування_ Математика 3 клас (пілотуванняО.Гісь, І.Філяк 2 сем

Завантажити документ можна за цим посиланням

Дивіться також “Модельна програма з математики для 3-го пілотного класу НУШ”

Титульне фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos

“Нова українська школа”

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Чому вчителю не обов’язково мати педагогічну освіту – 5 аргументів

НУШ - 53 хв 42 сек тому

Чи повинен вчитель мати педагогічну освіту? Це питання дискутується багато років. І в новому законі “Про повну загальну середню освіту” такої вимоги немає. Чому так?

1. Визначення педагогічної освіти в чинному законодавстві немає. І, з огляду на інші приклади (вища юридична освіта та інші), його запровадження створювало би більше проблем, ніж вирішувало. Сьогодні в Переліку галузей знань та спеціальностей є галузь 01 “Освіта/Педагогіка, яку умовно можна вважати педагогічною освітою.

Але цей перелік існує з 2015 року. Крім умовно “вчительської” спеціальності 014, він містить й інші педагогічні спеціальності, які мають дуже віддалене відношення до роботи шкільного вчителя. До того були інші переліки, за якими виокремлення педагогічної освіти зовсім не очевидне.

2. Для викладання таких предметів, як математика, фізика, хімія, біологія, географія, історія тощо знання відповідної предметної області не менш важливі, ніж знання основ педагогіки, вікової психології, методики викладання.

Тому традиційно, ще з радянських часів, підготовку вчителів-предметників здійснювали як педагогічні інститути/університети, так і класичні університети. Немає жодних підстав сьогодні обмежувати можливість підготовки вчителів-предметників за науковими освітніми програмами у класичних університетах. Звісно, що для отримання професійної кваліфікації педагога, такі програми мають передбачати вичення певних дисциплін умовного психолого-педагогічного циклу, що більшість університетів здійснює вже багато років.

3. Створення профільної старшої школи, а також надання профільної середньої освіти в закладах професійної і фахової передвищої освіти передбачає можливість того, що в освітніх програмах будуть з’являтися нові предмети, за якими підготовку вчителів жодний педагогічний заклад вищої освіти не здійснює. Натомість вони можуть бути близькими до певних непедагогічних спеціальностей.

4. Вимога щодо наявнсті у вчителів саме педагогогічної освіти з’явилася в законодавстві відносно недавно – у законі “Про загальну середню освіту”, ухваленому в 1999 році. До того, такої вимоги не було ані в законі “Про освіту” 1991 року, ані в Основах законодавства СРСР та союзних республік “Про народну освіту” від 1985 року, ані в законі УРСР “Про народну освіту 1974 року”. Не було такої вимоги і в Положеннях про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад 1993 року та про загальноосвітній навчальний заклад 2000 року.

Чи покращилася якість середньої освіти від запроваження вимоги про наявність у вчителів педагогічної освіти? Підстав для такого твердження немає. Натомість додаткових проблем виникає багато.

5. Норма про обов’язковість саме педагогічної вищої освіти була скасована ще законом “Про освіту” у 2017 року. Замість цього було передбачено наявність професійної кваліфікації педагогічного працівника, яка може бути отримана не лише через здобуття педагогічної вищої освіти, але також через здобуття іншої вищої освіти за освітніми програмами, які передбачають присвоєння професійної кваліфікації педагога, а також через досвід практичної роботи.

Ці норми збережені і в новому законі “Про загальну середню освіту”, який був поданий ще попереднім урядом і ухвалений у першому читанні Верховною Радою VIII скликання.

Читайте також “Рада ухвалила новий закон про середню освіту – що він змінює”

Володимир Бахрушин, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти

Титульне фото: автор – kegfire, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Новосад: хотілося б мати більше фінансування

Новини osvita.ua - 2 години 13 хв тому
Міністр освіти і науки повідомила про необхідність дофінансування освітньої сфери

МОН і Британська Рада визначили пріоритети співпраці

Новини osvita.ua - 3 години 3 хв тому
Сторони планують здійснити багато важливих проектів для розвитку освіти в Україні

Міністр освіти: слабкі університети просто помруть

Новини osvita.ua - 3 години 26 хв тому
За словами Ганни Новосад, слабкі університети перестануть отримувати державне фінансування

В. Бєлий: про наше освітнє законодавство, яке …

Новини osvita.ua - 3 години 31 хв тому
Законодавство сприяє довільному трактуванню базових нормативно правових регуляторів

Більш успішне навчання: що можуть зробити батьки

НУШ - 3 години 40 хв тому

Звіт міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 свідчить, що поведінка і ставлення батьків впливають на успішність дітей у школі. Враховуючи дані дослідження, проєкт “Дружня школа” розповідає, що можна зробити, щоб діти навчалися комфортніше і краще.

Організуйте домашню бібліотеку і читайте разом. За дослідженням PISA, деякі 15-річні учні в низьких соціально-економічних умовах, але вмотивовані навчатися – досягають більших успіхів у читанні, ніж однолітки із заможніших сімей, які не люблять читати. Любов до читання можна сформувати позитивним прикладом – читайте дітям змалку, нехай навколо буде достатньо книжок. Тоді дитина буде більш вправним і мотивованим читачем.

Підтримуйте емоційно. Результати PISA свідчать, що учні, яких батьки не підтримують у навчанні, мають у середньому на 10 балів менше за однолітків, батьки яких цікавляться навчанням своїх дітей.

Допомагайте з домашніми завданнями. Будьте поруч, щоб пояснити завдання, відповісти на запитання і переглянути виконану роботу. Але не підказуйте правильні відповіді і не робіть завдання замість дитини. Навчання на помилках – частина розвитку, яку не варто забирати в дитини.

Обговорюйте успіхи і невдачі. Робіть це щодня, щоб дитина знала, що її навчання для вас важливе. Коли дитина бачить, що батьки ставляться до її освіти серйозно – вона робитиме так само. Під час розмови важливо підтримувати зоровий контакт і не займатися паралельно іншими справами.

Хваліть. Але тільки за те, що дитина може змінити, а не за її загальні здібності. Адже в такому випадку дитина буде боятися помилки і розчарувати когось. Так само треба бути обережними з похвалою за надто легкі досягнення чи за те, що дитина любить робити. Наступна хороша оцінка з математики – це чудово, але важливо не перестаратися з похвалою. Її надмір може відбити інтерес до справи.

Беріть участь у шкільному житті. Деякі учні раді бачити батьків у школі чи на шкільних святах. Але спостерігайте за дитиною, щоб зрозуміти, яка саме залученість прийнятна для вас обох. Якщо дитині некомфортна ваша присутність у школі чи на позакласних заходах – обговоріть більш непомітну роль. І поясніть, що ви тут не для того, щоб шпигувати, а щоб допомогти шкільній спільноті.

І хоча результати PISA показують, що досягнення учнів не залежать від рівня активності їхніх батьків у шкільних справах, у звіті вказують, що конструктивне залучення батьків може створити позитивне середовище для навчання. Тож шукайте спільну мову з учителями, щоб спільно діяти в інтересах дитини.

За матеріалами:

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – ilona75, Depositphotos

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

У МОН не знають, що спричинює прогули уроків учнями

Новини osvita.ua - 3 години 55 хв тому
У відомства поки немає відповіді, які причини впливають на прогули навчання школярами

За п’ять днів на сертифікацію зареєструвались 768 вчителів

НУШ - 4 години 13 хв тому

Станом на 20 січня на проходження сертифікації у цьому році зареєструвались 768 вчителів початкової школи.

Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти.

Дані по регіонах можна переглянути у таблиці нижче.

Нагадаємо, у 2020 році сертифікацію зможуть пройти дві тисячі вчителів початкової школи. Зареєструватись можна до 31 січня включно.

Минулого року сертифікацію пройшли 705 вчителів початкової школи. Звіт про сертифікацію-2019 можна переглянути тут.

Читайте також “Першопрохідці: що кажуть про сертифікацію вчительки з Львівщини” та “Як я пройшла перший етап сертифікації – досвід учительки пілотного класу НУШ”

Окрім того, запрацював електронний реєстр, де можна перевірити, чи пройшов учитель сертифікацію.

Ілюстрація: УЦОЯО

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Володимир Співаковський: вчителі наступного покоління

Новини osvita.ua - 4 години 14 хв тому
Зараз багатьом ще важко уявити собі навчання роботами-комп'ютерами без учителя

Що потрібно знати про ЗНО з математики 2021 року (ІНФОГРАФІКА)

НУШ - 4 години 30 хв тому

Український центр оцінювання якості освіти створив інфографіку, яка пояснює особливості проведення ЗНО та ДПА з математики у 2021 році.

Інфографіку опублікували на fb-сторінці центру.

Головна зміна ЗНО з математики у 2021 році – тестування стане обов’язковим. Також ЗНО як державну підсумкову атестацію випускники шкіл складатимуть на двох рівнях: стандарту або профільному. Детальніше дивіться в інфографіці нижче.

Нагадаємо, МОН затвердило нову програму для ЗНО з математики, яка почне діяти з 2021 року. За нею тестування стане обов’язковим для всіх випускників шкіл.

Дивіться також “Як безкоштовно підготуватись до ЗНО: 6 онлайн-рішень”

Титульне фото: автор – pikselstock, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

До уваги вчителів! Матеріали курсу “Я досліджую світ” для 3-го пілотного класу (лютий)

НУШ - 4 години 55 хв тому

З’явились навчальні матеріали на лютий з курсу “Я досліджую світ” для 3-го пілотного класу.

Тема місяця – “Світ невидимий”.

Нижче можна ознайомитись та завантажити навчальний зошит та діагностичну роботу для підсумкового оцінювання.

Навчальний зошит pilot-3kl-tema6

Завантажити документ можна за цим посиланням

Діагностична робота для підсумкового оцінювання pilot-3kl-tema6-test

Завантажити документ можна за цим посиланням

Дивіться також навчальну програму на рік, модельні програми на листопад та грудень, зошити на вересеньжовтень, листопад, грудень та січень з курсу “Я досліджую світ” для 3-го пілотного класу

Більше матеріалів для пілотних класів можна знайти за цим посиланням.

“Нова українська школа”

Титульне фото: автор – IgorVetushko, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

В Україні з’являться реєстри учнів та вчителів

Новини з Педпреси - 7 годин 44 хв тому

Міністр освіти і науки Ганна Новосад анонсувала створення в Україні реєстру учнів закладів середньої освіти та реєстру вчителів.

“Я вважаю, що принцип доступності початкової освіти в прив’язці до місця проживання себе виправдовує. Ми, безумовно, це робитимемо й надалі. Закон, який нещодавно ухвалила Верховна Рада, узаконює цей підхід”, – сказала Новосад в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

Міністр зазначила, що розуміє, що цей принцип завжди зазнаватиме дискредитації в умовах браку шкіл у великих містах, “вакханалії” з точки зору реєстрації місця проживання, а також відсутності достовірних реєстрів учнів.

“На перші дві тези Міністерству освіти вплинути реально складно, тому що це не входить до компетенції нашого відомства. Ми можемо вплинути на третє. Ми зрозуміли, що, розвиваючи систему збору статистики, ми нарешті маємо підійти до створення реєстру учнів середньої освіти. Також критично важливо створити реєстр учителів”, – заявила Новосад.

За її словами, в 2020 році Міносвіти в тестовому режимі запустило нову систему збору статистики і до цієї системи має намір побудувати модуль з реєстру учнів і учителів. “Нині над цим починаємо працювати, насамперед робимо технічне завдання і шукаємо гроші”, – розповіла міністр.

Серед іншого Новосад зазначила, що цей реєстр, зокрема, використовуватимуть для жеребкування під час зарахування дітей до школи.

Інтерфакс-Україна

На участь у пробному ЗНО подано вже 260 тисяч заявок

Новини osvita.ua - 7 годин 51 хв тому
Більшість майбутніх учасників мають намір скласти пробне ЗНО із двох навчальних предметів

Результати ЗНО за всі роки та інші дані відкрило МОН

Новини з Педпреси - 9 годин 41 хв тому

Публічна інформація про сферу освіти і науки відтепер доступна на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних. МОН вже оприлюднило 28 наборів даних, з якими можуть ознайомитися всі охочі. 

Ці дані – неперсоналізовані та дозволені для подальшого вільного використання і поширення. Зберігання та забезпечення доступу до інформації відповідає принципам, визначеним Міжнародною хартією відкритих даних. 

Серед оприлюднених реєстрів – переліки закладів освіти всіх рівнів, а також наукових установ, реєстри документів про загальну середню, позашкільну, професійно-технічну та вищу освіту, національний репозитарій текстів, реєстри технологій, створених чи придбаних за бюджетні кошти тощо. 

Портал має зручну навігацію, що спрощує пошук, та постійно оновлюється. 

   

“Наша мета – бути відкритими та максимально спростити комунікацію між МОН та усіма нашими громадянами. Тепер дані наших реєстрів не просто доступні, їх дійсно зручно шукати та використовувати для власних потреб. Користувачі порталу не тільки бачать кожен набір даних перед завантаженням, але й можуть дати зворотній зв’язок з побажаннями чи зауваженнями. Цей двосторонній зв‘язок надзвичайно важливий для нас”, – зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Перелік інформації, що міститься на порталі:

  1. Перелік закладів загальної середньої та дошкільної освіти

  2. Реєстр закладів професійної (професійно-технічної) освіти

  3. Реєстр закладів вищої освіти

  4. Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави

  5. Перелік установ, які здійснювали передачу технологій 

  6. Перелік закладів позашкільної освіти (державна форма власності)

  7. Перелік закладів позашкільної освіти системи Міністерства освіти і науки України

  8. Реєстр документів про загальну середню та професійно-технічну освіту

  9. Реєстр документів про вищу освіту

  10. Деперсоніфіковані дані учасників зовнішнього незалежного оцінювання з кожного навчального предмета 

  11. Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання

  12. Дані щодо фактичного прийому та випуску за спеціальностями у закладах вищої освіти

  13. Дані щодо фактичного прийому та випуску за професіями у закладах професійної (професійно-технічної освіти) 

  14. Деперсоніфікований реєстр студентських (учнівських) квитків

  15. Національний репозитарій академічних текстів

  16. Реєстр технологій, створених чи придбаних за бюджетні кошти

  17. Реєстр наукових фахових видань України

  18. Інформація про організаційну структуру Міністерства освіти і науки України

  19. Плани діяльності МОН з підготовки регуляторних актів

  20. Перелік регуляторних актів МОН

  21. Інформація про систему обліку, види інформації, яка зберігається розпорядником

  22. Звіти щодо задоволення запитів на публічну інформацію Міністерства освіти і науки України

  23. Звіти щодо роботи МОН зі зверненнями громадян

  24. Довідник державних підприємств Міністерства освіти і науки України

  25. Довідник Державного підприємства “Інфоресурс”

  26. Звіти Державного підприємства “Інфоресурс” за 2018 рік (фінансові)

  27. Річні зведені основні фінансові показники виконання фінансових планів підприємств МОН

  28. Фінансова звітність суб’єктів господарювання державного та комунального сектору економіки

Інформацію щодо загальної середньої освіти розміщено також на Порталі відкритих даних. Портал розгорнуто Державною науковою установою “Інститут освітньої аналітики” Міністерства освіти і науки України. Оприлюднена інформація відповідає переліку національних освітніх індикаторів ефективності та якості загальної середньої освіти. 

С. Олексюк: прийнято закон "Про загальну середню освіту"

Новини osvita.ua - 10 годин 37 хв тому
Маленьке резюме: норми нового закону регулюють все, що рухається у комунальних школах - це поразка

Володимир Онацький: Нараяма для вчителя

Новини osvita.ua - 10 годин 49 хв тому
Реформатори освіти віщають, що найбільшою проблемою школи є вчителі, особливо старшого покоління

В. Бахрушин: чи повинен вчитель мати педосвіту

Новини osvita.ua - 11 годин 2 хв тому
Чи покращилася якість освіти від запровадження вимоги про наявність у вчителів педагогічної освіти?

Завдання до теми «Вартість і цінність» для 2-го класу НУШ

Новини osvita.ua - Суб, 01/18/2020 - 08:48
Додаткові навчальні матеріали та завдання до теми «Вартість і цінність» 2-го класу Нової української школи (НУШ)

Щастячко. Чому учні кличуть так свою вчительку

НУШ - Птн, 01/17/2020 - 22:09

“Я їм завжди кажу на майбутнє – кожна людина має знайти найкраще місце на землі для себе. І тоді все буде в радість – знання, емоції, досвід”. Надія Карпова цього року випускає 4 клас Мелітопольської школи №8. Непростий клас – чимало дітей із родин у складних життєвих обставинах.

Вона просила не писати, скільки має років стажу. Каже, на педагогах, яким за “…”, стоїть ярлик “совдепія”. Але стільки енергії, запалу, мудрості, харизми і почуття гумору в цієї вчительки, що забуваєш про вік, коли розмовляєш з нею.

НЕПРОСТИЙ КЛАС

“У мене надзвичайно важкий клас. Шість мам, які п’ють; дві мами, які відмовились зовсім від своїх дітей, їх бабці виховують; одинадцять – із багатодітних або неповних родин. Я їх всіх вдочерила і всиновила”, – розповідає Надія Петрівна.

У 4 класі 25 учнів – чотири відмінники, п’ятнадцять хорошистів. А коли лише прийшли до школи, 16 дітей мали логопедичні проблеми. Упродовж двох років вчителька займалася з ними додатково щотижня. “Не буде звука – не буде письма, не буде письма – не буде мови, не буде мови – буде німий”.

Від першого класу діє правило – на кожному уроці 5 хвилин читання. Якщо дитина має свою книжку, то може читати її. Пані Надія жартує: “Діти вже звикли і ніхто не впирається. Як кажуть, ненавченим ніхто не вирветься”.

“У моїх дітей немає модних і дорогих телефонів, немає планшетів. Вони інформацію отримують тут. А ще вчаться користуватися цією інформацією – як її перевіряти, відкидати або зовсім не реагувати”.

Домашні завдання школярі отримують дуже рідко. Намагаються встигати все зробити на чернетці у класі. Удома потрібно лише переписати.

У журналі двійок не побачити. “Я ненавиджу двійки. Навіщо її ставити, якщо ми знаємо, що в кожної людини своя швидкість”. Замість оцінок вчителька інколи ставить “!”. Однак батьки просять усе ж таки писати хоч двійку. Мовляв, це хоч якась оцінка, бо знак оклику від Надії Петрівни – це повний провал.

“Коли я ставлю оцінку, завжди сиджу. Тому що коли зверху йде потік слів, він не потрапляє ні у вуха, ні в очі. А коли я сиджу і дивлюсь на всіх – я на рівні з ними, я бачу їхні очі”, – пояснює пані Надія.

Діти у класі дуже працьовиті, розповідає вона. “Вони люблять чергувати, то я їм по дві 12 ставлю. А ще завжди вигадую привід, аби їм щось подарувати (солодощі або канцелярські дрібнички – ред.)“.

Допомагає сама і вчить їх допомагати одне одному. “Кажу їм, що я з вами лише 4 роки. Далі будуть різні вчителі. А ви разом будете 9-11 років. Живіть одне з одним, допомагайте”. Коли пишуть контрольну роботу, діти можуть із чернеткою підійти і вчителька допоможе виправити помилки.

Інколи ситуації вимагають суворості, сміється пані Надія. “Коли я на них сердита, то кажу – зараз включаю Пантеру Ягуарівну (у неї з’являється строгість – ред.). Одного разу під час відкритого уроку учень запитав: “Надія Петрівна, а ви сьогодні будете Пантерою Ягуарівною?”.

Та це не заважає учням ставитися до вчительки з любов’ю. Коли проводили загальношкільний день Щастя, у дітей запитували, як вони розуміють це поняття. Одна школярка написала: “Щастя – це Надія Петрівна”. І тепер учні подекуди називають її Щастячком.

УРОКИ І ПРОЄКТИ

Календарний план не заважає розробляти робочі зошити з розвитку зв’язного мовлення, природознавства, математики, працювати над проєктами, проводити уроки-квести.



Наприклад, наприкінці жовтня клас завершив проєкт “Знайомі незнайомці”. Почалося все з прогулянки шкільним подвір’ям. Коли підійшли до вишні, на запитання “що це за дерево?”, діти відповіли “Апельсин”. “Ну думаю, будете ви в мене тепер все знати про вишню і не тільки”, – згадує пані Надія.

Діти готували проєкт про дерева – їхнє походження, користь, властивості. Тепер усі знають багато цікавого не лише про вишню чи яблуню, а й про акацію та скумпію. Обрали дерево класу – айву. На кінець 4 класу Надія Петрівна планує зняти фільм про дерева і дітей.

На території школи є скіфський курган. “Ми єдина школа у світі, на території якої є така пам’ятка. На початку літа ми ходили туди, я їм розповідала, як він з’явився. Потім стелили простирадло, я розповідала, що їли і пили скіфи. Компот на травах їм зварила. Пограли у скіфську гру – бики і вовки”.

На уроках математики розв’язують задачі, дотичні до повсякденного життя – як обчислити площу паркану біля будинку, як розділити пиріг на рівні частини. Наприкінці кожної чверті є заняття з використання вмінь і навичок. Діти розмірковують, в яких ситуаціях їм знадобляться знання, які вони здобули.

Із першого класу діти знають, що це – говорити перед аудиторією. Вчителька заохочує не лише декламувати вірші, а й представляти себе, висловлювати свою думку вголос. “Діти в цьому віці ще не мають страху, вони не бояться бути висміяними, що їх розкритикують. От вийди і скажи своє слово. Твоє слово – важливе. Вони це роблять по-чесному, щедро і хоробро”.

Пані Надія любить поезію. Разом із дітьми проводять літературні вечори – читають вірші, розв’язують ребуси, обговорюють. Останнього разу, згадує Надія Петрівна, виграла команда з одного учня під назвою “Монако”. Діти мали поділитися самі на групи і назвати їх самостійно.

Були команди – Ерудити, Солдати, Бандюки. І так вийшло, що одного хлопчика не взяли нікуди. “Він так плакав… Я йому кажу: “Антоша, ти будеш командою “Монако”. – А що це? Розказала дитині, яка це країна, що вона маленька, але там добре люди живуть”. Хлопчик погодився, готувався сам, старався і виграв. “Коли тебе життя вжарить в одне місце, ти вИграєш”.

Початкова школа, на думку Надії Петрівни, закладає фундамент цінностей, дає напрямок для руху, але і вчить, що дитина завжди має докладати зусиль.

У другій чверті працювали над проєктом “Японія”. Пані Надія ознайомлювала дітей з японською поезією. Діти писали хоку (традиційний жанр японської лірики). Одній дівчинці плескав увесь клас:

“Мама

Щоденник

Ховайся”.

Клас Надії Петрівни рідко перемагає на загальношкільних конкурсах, олімпіадах і змаганнях. Але цього року на різдвяні віншування діти так виступили, що вся актова зала аплодувала стоячи. “Друзі-театрали допомогли нам із костюмами, ми місяць із дітьми співали, тренувалися, то після виступу директорка аж заплакала”.

ШКОЛА, В ЯКІЙ СМІЮТЬСЯ

У Мелітопольській школі №8 Надія Петрівна всього кілька років. До цього працювала здебільшого в гімназіях. Закінчила Бердянський педагогічний університет – факультети початкової школи, а також літератури і мови.

“Цього року, йдучи до школи 1 вересня, запитала себе – чого ти туди біжиш і поспішаєш? Тобі що, там медом намазано? От намазано”.

Вчителькою вирішила стати, коли сама пішла до школи. Після війни бачила, як важко живуть люди. “У 1 класі за те, що розлила чорнило, мене відлупцювали. Я бачила, як страждають діти, як їх карають за невинні капості. І я дала собі слово, що коли буду працювати у школі, у мене ніхто не буде страждати, усі будуть сміятися“.

Пані Надія каже, що діти – найбільш незахищена частина суспільства. “Вони все пробачають, люблячі, добрі. Але всі ноги в дорослому віці в нас із дитинства. Якщо тобі усміхалися, були з тобою чесними і відкритими, то ти будеш поводитися відповідно”. Потім часто колеги говорили, що учні Надії Петрівни всі на неї схожі – так само спілкуються, такі ж жести, вони щирі.

Бути людиною – передусім. Цього має навчати школа, переконана пані Надія. “Школа дає напрям, суспільні зв’язки. Школа вчить спілкування. Якщо вона це робить, тоді ми маємо нормальне суспільство”.

Дітей бачить наскрізь. “Якщо весь час голову хоче заховати – під шапку, капюшон, прикрити рукою, то, можливо, її б’ють. Коли весь час дивиться долу – ймовірно, на неї дома кричать, вона боїться голову підняти”. Впевнена: у дитини серед дорослих має бути хтось, кому ти можеш сказати “ти”.

РОБОТА З БАТЬКАМИ

Надія Петрівна розповідає, що намагається під будь-яким приводом побувати вдома у своїх школярів.

“Моїм живеться дуже важко. Є хлопчик, який сам щодня вже четвертий рік ходить до школи по 5 км. Він приходить, бо в школі тепло, можна поїсти. Спить у гаражі, що обладнаний під кімнату, без підлоги”.

За 4 роки пані Надія отримала маленьку перемогу – мама почала одягати хлопчика краще, прати речі. Перші роки ніхто не хотів сидіти біля нього через неприємний запах. Довелося вчити його вмиватися, було багато розмов із мамою.

“У людей, в яких пропите все, немає ні сорому, ні совісті, ні жалю. А діти навіть слухати не хочуть, щоб залишити таку родину. Вони кажуть: “Ні, я дуже люблю свою маму”. Хоч яка вона п’яна. Буває, мама нап’ється, а він під ручку через дорогу обережно її веде, щоб маму машина не збила. Як їх не любити за це? Як їм не допомагати?

На батьківських зборах говорять про те, що кому болить, а не слухають суху інформацію адміністрації школи. Надія Петрівна запровадила Школу батьківства. Це невеликий курс лекцій на основі книги “Педагогіка для всіх” педагога Симона Соловейчика. Завжди запрошує батьків на всі класні заходи. Четвертий клас закінчить тренінгом для батьків із чаюванням, подяками, розмовами.

Після кожного свого випуску, коли батьки запитують, що подарувати, пані Надія просить лише одне – альбом із фотографіями, на яких родина з дитиною. І поряд вони пишуть кожен своє побажання.

Зізнається: колишні учні найчастіше згадують словами “дякуємо, що ви тоді для нас маленьких зробили”, “так, як ви вчили, не вчив більше ніхто і ніколи”, “можна ми до вас в гості будемо приходити?”.

“Треба любити, і підказка прийде. Любити дітей, свою роботу і треба, щоб тебе полюбили”.

З 1 вересня наступного року вчителька знову планує взяти перший клас.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Усі фото: Олександра Аліфіренко

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Сторінки