Новини з Педпреси

Новини з Педпреси
Все про освіту в Україні
Адреса URL: https://pedpresa.com.ua
Оновлено: 5 хв 34 сек тому

МОН пропонує для громадського обговорення проєкт Положення про ліцей

Срд, 11/25/2020 - 17:03

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Положення про ліцей – воно триватиме до 15 грудня 2020 року.

Документ передбачає, що ліцей є закладом загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти академічного спрямування та відповідно до рішення його засновника може забезпечувати здобуття базової середньої освіти.

Засновниками ліцею можуть бути орган державної влади, відповідна місцева рада, фізична та/або юридична особа. Залежно від засновника ліцей може бути державним, комунальним, приватним або корпоративним. Ліцей може бути опорним, а також мати у своєму складі філії.

Положення про ліцей передбачає, що зарахування дітей до державних, комунальних і корпоративних ліцеїв відбуватиметься на конкурсних засадах. Зарахування дітей до державного, комунального ліцею (до 5-9 класів) здійснюватиметься на конкурсних засадах за умови, що кількість поданих заяв про зарахування перевищуватиме загальну кількість вільних місць у класах.

Зарахування дітей до державних, комунальних і корпоративних ліцеїв (до 9-11 (12) класів) проводитиметься без конкурсу, якщо кількість поданих заяв про зарахування не перевищуватиме загальної кількості вільних місць у відповідних класах.

Освітній процес в ліцеї організовуватиметься у:

  • класах (групах);
  • міжкласних (проєктних) групах учнів;
  • навчальних кабінетах (з навчальних предметів (інтегрованих курсів) однієї або різних освітніх галузей).

Ліцей зможе створювати у своєму складі класи (групи) з вечірньою (заочною), дистанційною формою навчання, інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У складі ліцею передбачається можливість створювати тимчасові науково-дослідницькі класи та/або міжкласні (проєктні) групи учнів. Також для підготовки до участі в конкурсах, олімпіадах, турнірах можуть створюватися тимчасові групи учнів.

Ліцей також зможе мати у своєму складі внутрішні структурні підрозділи (крім структурних підрозділів, що забезпечують здобуття дошкільної або початкової освіти), зокрема позашкільний підрозділ, пансіон тощо.

Керівництво ліцеєм здійснюватиме його директор, колегіальним органом управління ліцею буде педагогічна рада. Відповідно до рішення засновника, у ліцеї можуть утворюватися та діяти органи самоврядування працівників ліцею, органи учнівського самоврядування, органи батьківського самоврядування, піклувальна рада. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування ліцею будуть загальні збори (конференція) колективу закладу освіти. 

Положення про ліцей
  1. Це Положення визначає основні засади діяльності ліцеїв.
  2. У цьому Положенні терміни вживаються у значенні, наведеному у законах України “Про освіту” та “Про повну загальну середню освіту”.
  3. Ліцей є закладом загальної середньої освіти – юридичною особою, що забезпечує відповідно до державних стандартів здобуття профільної середньої освіти академічного спрямування та відповідно до рішення його засновника може забезпечувати здобуття базової середньої освіти.
  4. Ліцей у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, іншими законодавчими та підзаконними актами, рішеннями (розпорядженнями) засновника або уповноваженого ним органу (посадової особи), цим Положенням та власними установчими документами.
  5. Засновниками ліцею можуть бути орган державної влади, відповідна місцева рада, фізична та/або юридична особа. Залежно від засновника ліцей може бути державним, комунальним, приватним або корпоративним. Ліцей може мати статус опорного, що присвоюється йому у порядку визначеному законодавством.

Права та обов’язки засновника (засновників) ліцею визначаються Законами України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту” та іншими актами законодавства.

Засновник (засновники) приймає(ють) рішення про утворення ліцею та затверджує(ють) його статут, а також у випадках, визначених законом, укладають засновницький договір (далі – установчі документи).

Установчі документи ліцею затверджуються (укладаються) відповідно до Закону України “Про повну загальну середню освіту”, цього Положення про ліцей, інших актів законодавства, а також можуть містити положення з питань, що не врегульовані законодавством, у тому числі щодо особливостей утворення і діяльності ліцеїв.

  1. Завданнями ліцею є:
  • організація освітнього процесу, що ґрунтується на цінностях та принципах, визначених законами України “Про освіту” та “Про повну загальну середню освіту”;
  • створення безпечного освітнього середовища для учасників освітнього процесу;
  • виявлення та розвиток здібностей та обдарувань учнів, їхніх індивідуальних здібностей, досягнення ними результатів навчання, прогресу в розвитку, зокрема формування і застосування відповідних компетентностей, що визначені відповідними державними стандартами та необхідні для подальшого здобуття освіти;
  • організація вивчення профільних предметів, розроблення та впровадження нових освітніх технологій і форм організації освітнього процесу;
  • інші завдання, визначені законодавством та його установчими документами.
  1. Зарахування дітей до державних, комунальних і корпоративних ліцеїв відбувається на конкурсних засадах.

Зарахування дітей до державного, комунального ліцею (до 5-9 класів) здійснюється на конкурсних засадах за умови, що кількість поданих заяв про зарахування перевищує загальну кількість вільних місць у відповідних класах.

Зарахування дітей до державних, комунальних і корпоративних ліцеїв (до 9-11 (12) класів) може проводитися без конкурсу, якщо кількість поданих заяв про зарахування не перевищує загальної кількості вільних місць у відповідних класах.

Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних ліцеїв затверджується МОН. Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до приватних і корпоративних ліцеїв визначається засновником (засновниками).

  1. Освітній процес у ліцеї організовується відповідно до законів України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, інших актів законодавства, освітньої програми (освітніх програм), схваленої(их) педагогічною радою та затвердженої(их) керівником ліцею.

Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою ліцею у межах часу, передбаченого його освітньою програмою (освітніми програмами), відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом.

Права та обов’язки учасників освітнього процесу у ліцеї визначаються законами України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, іншими законодавчими актами та можуть мати також інші права та нести обов’язки, передбачені законодавством та установчими документами ліцею.

  1. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів ліцею є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація

Оцінювання досягнень учнів здійснюють педагогічні працівники ліцею за шкалою оцінювання результатів, визначеною ліцеєм або за системою оцінювання, визначеною МОН.

  1. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів ліцею, які завершили здобуття базової середньої чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів здійснюється шляхом державної підсумкової атестації. Кожен учень ліцею має пройти державну підсумкову атестацію за кожний рівень повної загальної середньої освіти з державної мови, математики та інших предметів, визначених МОН, крім випадків, визначених законодавством.
  2. Річне оцінювання та державна підсумкова атестація учнів ліцею здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається щороку у разі переведення учнів на наступний рік навчання у порядку, визначеному МОН.
  3. Для досягнення учнями результатів навчання та компетентностей згідно з вимогами державних стандартів у складі ліцею у порядку, визначеному законодавством та його установчими документами створюються:
  • класи (групи);
  • міжкласні (проєктні) групи учнів;
  • навчальні кабінети (з навчальних предметів (інтегрованих курсів) однієї або різних освітніх галузей).

Ліцей може створювати у своєму складі класи (групи) з вечірньою (заочною), дистанційною формою навчання, інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У складі ліцею можуть створюватися тимчасові (від одного семестру (триместру) науково-дослідницькі класи та/або міжкласні (проєктні) групи учнів з метою організації профільного навчання. Для підготовки до участі в заходах змагального характеру (конкурсах, олімпіадах, турнірах тощо) можуть створюватися тимчасові групи учнів.

Кількість учнів в одній  групі має становити не менше восьми осіб.

  1. До учнів ліцею можуть застосовуватися різні види морального та/або матеріального заохочення і відзначення, що визначаються установчими документами ліцею та/або положенням про заохочення і відзначення учнів, що затверджується його педагогічною радою.

Рішення про заохочення (відзначення) учня приймає педагогічна рада ліцею.

  1. Ліцей може мати у своєму складі внутрішні структурні підрозділи (крім структурних підрозділів, що забезпечують здобуття дошкільної або початкової освіти):
  • позашкільний підрозділ;
  • пансіон;
  • центр практичної психології;
  • кафедри з окремих освітніх галузей, навчальних предметів (інтегрованих курсів);
  • лабораторії;
  • підрозділи з питань інноваційної діяльності та інші внутрішні структурні підрозділи.

Ліцей може мати у своєму складі територіально відокремлені структурні підрозділи – філії.

Структурні підрозділи діють відповідно до установчих документів ліцею та на підставі відповідних положень, затверджених його керівником відповідно до законодавства. Положення про філію ліцею розробляється та затверджується його керівником відповідно до Типового положення про філію закладу освіти, затвердженого МОН.

Учні проживають, утримуються у пансіоні ліцею та забезпечуються харчуванням у порядку, визначеному законодавством.

  1. Керівництво ліцеєм здійснює його директор, повноваження якого визначаються законодавством і установчими документами ліцею.

Директор ліцею має виконувати обов’язки, покладені на нього законодавством, засновником, установчими документами ліцею, колективним договором, його строковим трудовим договором та посадовою інструкцією.

Директор ліцею призначається на посаду та звільняється із займаної посади у порядку, визначеному Законом України «Про повну загальну середню освіту» та установчими документами ліцею.

  1. Колегіальним органом управління ліцею є педагогічна рада, повноваження якої визначаються Законом України “Про повну загальну середню освіту” і установчими документами ліцею.
  2. У ліцеї відповідно до рішення засновника може утворюватися та діяти органи самоврядування працівників ліцею, органи учнівського самоврядування органи батьківського самоврядування, інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу та піклувальна рада, повноваження, засади формування та діяльності яких визначаються законодавством та установчими документами ліцею.
  3. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти, які скликаються не менше одного разу на рік та формуються з уповноважених представників усіх учасників освітнього процесу (їх органів самоврядування – за наявності) у порядку визначеному та установчими документами ліцею.
  4. Фінансово-господарська діяльність ліцею провадиться відповідно до Бюджетного кодексу України, Законів України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, “Про місцеве самоврядування в Україні” та інших нормативно-правових актів.

Ліцей, заснований на державній або комунальній формі власності, має статус бюджетної установи і фінансується за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів в установленому законодавством порядку та інших джерел (грантів, благодійної допомоги тощо), не заборонених законодавством.

  1. Утримання та розвиток матеріально-технічної бази ліцею, у тому числі забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, фінансуються за рахунок коштів його засновника.
  2. Матеріально-технічна база ліцею включає будівлі, споруди, службові жилі приміщення, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інші цінності. Майно ліцею належить йому на правах, визначених законодавством.
  3. Вимоги до матеріально-технічної бази ліцею визначаються відповідними будівельними нормами, державними стандартами і правилами, а також типовими переліками обов’язкового навчального та іншого обладнання (в тому числі корекційного), навчально-методичних та навчально-наочних посібників, підручників, художньої та іншої літератури.
  4. Ліцей здійснює міжнародне співробітництво у сфері загальної середньої освіти відповідно до Закону України “Про освіту” та має право укладати договори про співробітництво, встановлювати прямі зв’язки із закладами освіти інших країн, міжнародними організаціями, фондами в установленому законодавством порядку. Учні та педагогічні працівники ліцею можуть брати участь у програмах двостороннього та багатостороннього міжнародного обміну.

 

Зауваження та пропозиції до проєкту Положення про ліцей у вигляді порівняльної таблиці просимо надсилати до 15 грудня 2020 року на e-mail: v_bozhinskiy@mon.gov.ua (Божинський Володимир, керівник експертної групи з питань нормативно-правового забезпечення директорату шкільної освіти).

Нагадуємо, триває громадське обговорення нової редакції Положення про спеціальну школу, яке затверджено постановою КМУ від 6 березня 2019 р. № 221 «Про затвердження Положення про спеціальну школу та Положення про навчально-реабілітаційний центр».

МОН

Профспілка вимагає виконання владою норм статті 61 закону «Про освіту»

Срд, 11/25/2020 - 12:51

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2020 № 1149 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 822 та зупинення її дії», всупереч позиції профспілки про неприпустимість зволікання з реалізацією положень статті 61 Закону України «Про освіту» та неодноразовими зверненнями до органів влади, знову відтерміновано ще на один рік, а саме до 31 грудня 2021 року, реалізацію постанови № 822.

Таким чином практично «заморожено» норму про поступове наближення до 2023 року розміру посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікації до 4 прожиткових мінімумів, а також подальшої диференціації посадових окладів працівників, включаючи науково-педагогічних, що передбачена Прикінцевими та перехідними положеннями закону.

ЦК Профспілки вкотре звернувся до Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, а також до Комітетів з питань бюджету і соціальної політики та захисту прав ветеранів з приводу фінансового забезпечення альтернативної постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників», розробленого міністерством. Її проект погоджено профспілкою та СПО ще в жовтні 2020 року.

За розрахунками міністерства на реалізацію зазначеної постанови необхідно додатково 34,6 млрд. грн, з них для працівників, оплата праці яких здійснюється з місцевого бюджету, приблизно 4,3 млрд. грн, які необхідно передбачити Верховною Радою України при прийнятті Державного бюджету на 2021 рік. 

babaku-pdvischennya-na-2021

 

Профспілка працівників освіти і науки України.

Ефективність вакцини для лікування раку перевірять на людях

Срд, 11/25/2020 - 12:38

Американські вчені описали потенційну протиракову терапію вакцинами, які допомагають імунним клітинам краще виявляти та знешкоджувати ракові клітини. Вакцина PD1-Vaxx, що є інгібітором імунних контрольних точок, у дослідах на мишах з раком товстої кишки продемонструвала безпечність та ефективність, яка може бути ще більшою у комбінації з вакциною B-Vaxx. На основі результатів роботи американський регулятор схвалив проведення першої фази випробувань PD1-Vaxx на людях. Дослідження оприлюднене у статті журналу Oncoimmunology.

Що за інгібітори контрольних точок?

Боротися з раком науковці пропонують різними шляхами, деякі з яких наразі мають невеликий потенціал, інші ж здаються справжнім проривом. До останніх можна віднести розроблення інгібіторів імунних контрольних точок. Метод полягає в блокуванні механізмів, які ракові клітини використовують для уникання імунної відповіді організму. Одним із таких механізмів є вироблення раковими клітинами білка PD-L1. Зазвичай він присутній на поверхні здорових клітин і слугує повідомленням для імунних клітин про відсутність відхилень. Тобто, коли імунна клітина зв’язується своїм білком PD-1 із білком PD-L1 на іншій клітині, то вона сприймає це як ознаку здоров’я клітини, не реагує на неї та згодом рухається далі. Інгібітори PD-1 є відносно новим класом ліків, які дають змогу імунним клітинам ефективніше виявляти та вбивати ракові клітини. Вчені з Університету Огайо у новій роботі повідомляють, що знайшли спосіб зробити процедуру ще ефективнішою.

Яка їхня ідея?

Одним із перших засобів для інгібування імунних контрольних точок є моноклональні антитіла, які запускають ширшу імунну відповідь поліклональних антитіл. Це чимось схоже на роботу вакцин, тому така терапія зветься PD1-Vaxx і є ефективнішою за перше покоління інгібіторів ІКТ. У новому дослідженні американські вчені дослідили ефективність PD1-Vaxx у комбінації з іншою імунотерапією раку – вакциною B-Vaxx. Завдяки цьому науковці змогли краще зрозуміти принцип роботи протиракових вакцин.

З’ясувалося, що PD1-Vaxx активує імунні В- та Т-клітини для кращого знищення ракових пухлин. Крім того, лікування блокує сигнальні шляхи, які мають вирішальне значення для росту та підтримки пухлин. Тобто комбінація вакцин “заряджає” та націлює імунну систему на боротьбу з раком.

Яка ефективність?

Подвійну терапію вчені перевірили на мишах із раком товстої кишки. Автори роботи кажуть, що бажана імунна відповідь виникла після лікування у дев’яти з десяти піддослідних тварин. Що важливо, терапія не викликала у мишей проявів токсикозу або важких автоімунних реакцій.

Перші клінічні дослідження вакцини для лікування раку PD1-Vaxx на людях проведуть на початку 2021 року для лікування пацієнтів із немілкоклітинним раком легень.

12-річне шкільне навчання. МОН розпочало суспільний діалог

Срд, 11/25/2020 - 10:35
Т.в.о. міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет анонсував обговорення питання про 12-річне шкільне навчання, починаючи з 5-ти років.

Він зазначив, що свідомо розпочав суспільний діалог на цю тему. У разі підтримки передбачено розроблення відповідних до віку дітей освітніх і навчальних програм.

«Закінчення шкільного навчання у 18-19 років (за умов 12-ти класів) не є ключовим аргументом у цій дискусії. Хибно стверджувати, що Україна боїться вчити дітей довго чи багато, хоча саме так деякі “політичні фахівці” від освіти й взялися трактувати розпочате обговорення», – написав у своєму Telegram-каналі Сергій Шкарлет.

Очільник МОН також аргументував доцільність змін у системі загальної середньої освіти:

  • наступність дошкільної та початкової ланок освіти;
  • чим раніше починається освоєння дитиною корисних навичок, розвиток здібностей, тим успішнішою ця дитина стає в дорослому житті;
  • сучасні діти розвиваються набагато швидше, і значну роль у цьому відіграє шалений темп розвитку інформаційних технологій.

Сергій Шкарлет також наголосив, що 5-річні та 6-річні діти потребують різних підходів і компетенцій за формою й тривалістю навчання та дозвілля.

“Це дорого”, – кажуть експерти. Але наші діти не гірші за тих, хто навчається в більш розвинених країнах, і тому аргументи на користь “економії” вважаю недоцільними. Моє завдання – знайти можливості та підтримку, – додав Сергій Шкарлет.

Він також підкреслив, що обговорення питання організації 12-річного шкільного навчання, починаючи з 5-ти років, відбувається за участю батьків, освітян, психологів, педіатрів. А отже, наближаємося до єдиної концепції розвитку шкільної освіти й розроблення Освітнього кодексу.

Нагадаємо, МОН проводить опитування в рамках проекту оновлення системи шкільного харчування

Уряд Шмигаля ще на рік переніс підвищення зарплат освітян. А Шкарлет обіцяє збільшення зарплат

Втр, 11/24/2020 - 11:53

Постановою № 1149 (від 23 листопада 2020 р.) уряд Шмигаля зупинив дію постанови № 822 (від 10 липня 2019 р.) уряду Гройсмана.

Що передбачала постанова № 822 (від 10 липня 2019 р.)?

Власне, уряд Гройсмана вирішив, хоча й поступово, однак таки привести у відповідність до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” зарплати педагогів і науковців. Так, зарплата із 1 січня 2020 р. повинна була складати 3 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2020 р.); з 1 січня 2021 р. – 3,5; з 1 січня 2022 р. – 4.

Одначе перед цим була ще постанова № 1044 (від 15 листопада 2019 р.) уряду Гончарука, яка відтерміновувала введення в дію постанови № 822 (від 10 липня 2019 р.) до 31 грудня 2020.

А от тепер уряд Шмигаля ще на рік переніс підвищення зарплат освітян.

Фактично Закон не виконується і саботується урядом, а освітяни так і залишаться із обіцянками! Власне це все, що треба знати про зе-команду.

А т.в.о. міністра освіти обіцяє підвищення зарплат освітян, в ручному режимі, але це не точно.

 

Сергій Шкарлет знову обіцяє збільшення зарплат освітян

Втр, 11/24/2020 - 10:09

У своєму Телеграм-каналі т.в.о. міністра освіти і науки України повідомив, що зарплати освітян зростатимуть, незважаючи на необґрунтовані рішення минулої влади та економічні труднощі через пандемію коронавірусу. 

Цьогоріч знайдено можливість збільшити посадові оклади всіх працівників бюджетної сфери, зокрема педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, із 1 вересня 2020 року на 5,8%.

Уряд схвалив, і Парламент у першому читанні вже розглянув проєкт Державного бюджету України на 2021 рік, яким передбачено на галузь освіти 173,8 млрд гривень. Це на 34 млрд грн більше, ніж цьогоріч. 

У проєкті держбюджету вказано, що посадові оклади працівників за Єдиною тарифною сіткою у 2021 році збільшуватимуться двічі: з 1 січня та з 1 липня. Отже, із січня 2021 року розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників бюджетної сфери, в тому числі галузі освіти і науки, збільшаться на 20%, а з липня – ще на 8,3%. Це збалансований і фінансово забезпечений проєкт бюджету. Тобто кошти на таке збільшення посадових окладів і заробітних плат на 2021 рік передбачені.

Працюємо над тим, щоб знайти можливість додатково підвищувати рівень зарплат освітян, – сказав т.в.о. міністра освіти.

 

В міністерстві освіти з’явився 9-тий заступник міністра

Втр, 11/24/2020 - 09:58

Про це пише на своїй Facebook-сторінці Народний депутат України 9-го скликання, членкиня Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, Інна Совсун.

Т.в.о. міністра освіти й науки не подобаються висококласні проєвропейські фахівці, що пройшли конкурси і навчання, тому він скорочує директорати. Натомість в міністерстві з’являться барабанний дріб…з’являться…ДЕВ’ЯТИЙ заступник міністра!
Коли я працювала в Міносвіти – у міністра було 5 заступників. Потім кількість потрохи зростала, але от зараз – додають дев’ятого!

Це найбільша кількість заступників міністра освіти і науки за всю історію міністерства. Хто стане цим дев’ятим заступником – досі невідомо.

 

«16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА». Урок щодо питань проблем у сім’ї рекомендує провести МОН

Втр, 11/24/2020 - 09:19
Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Міністерство освіти і науки України рекомендує організувати та провести в закладах освіти навчальні заняття, лекції, вебінари, круглі столи та інші заходи з урахуванням умов карантину. Відповідний лист було надіслано департаментам (управлінням) освіти та науки обласних, Київської міської державних адміністрацій.

Click to access List_6_1379_20.pdf

Під час підготовки до уроку рекомендується скористатись матеріалами, які було підготовлено та адаптовано у межах проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»:

  1. Відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження сексуального насильства щодо дітей у колі довіри;

 

2. Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді

Learn about your rights in a digital environment UKR.pdf

3. Відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження сексуальних домагань у спорті

4. Серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»:

Усі матеріали Проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні», доступні на сайті Офісу Ради Європи, які можуть використовуватися педагогічними працівниками, соціальними педагогами, практичними психологами під час проведення профілактичної та роз’яснювальної роботи щодо запобігання насильства.

Також МОН спільно з Громадською спілкою «А21 Україна» з нагоди Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» пропонує до перегляду вебінар для педагогічних працівників щодо протидії торгівлі людьми, який допоможе провести навчальні заняття (уроки) з дітьми щодо протидії торгівлі людьми та ознайомитися з інформаційними матеріалами до таких занять (уроків). 

Нагадаємо, В Україні впроваджується професійний стандарт вчителя

 

За два дні відбудуться вибори ректора КНУ ім. Шевченка

Пон, 11/23/2020 - 23:16

Нинішній в.о. ректора Леонід Губерський був призначений на посаду ректора 29 жовтня 2015 року терміном на 5 років, і наразі його повноваження закінчилися.

На посаду ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка претендує 10 кандидатів.

“Міністерство освіти і науки України згідно з абзацом другим частини третьої статті 42 закону України “Про вищу освіту” вносить в установи вищої освіти для голосування кандидатури претендентів на посаду ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка”, – йдеться в повідомленні університету.

Зокрема, на посаду ректора внесено подання на: кандидата філософських наук, професора Володимира Бугрова; доктора психологічних наук, професора Сергія Болтовця;  доктора геологічних наук, професора Сергія Вижву; доктора економічних наук, доцента Андрія Вітренка; доктора хімічних наук, професора Олександра Голуба; доктора юридичних наук, професора Петра Захарченка; доктора філософських наук, професора Анатолія Конверського; доктора юридичних наук, доцента Максима Куцевича; доктора філософських наук, доцента Віталія Хромця; доктора соціологічних наук, доцента Ірину Чудовську.

bugrov
boltivec

 

 

 

chudovskya

Протокол про підрахунок голосів за результатами таємного голосування на виборах подати не пізніше 9 грудня 2020 року.

У зв’язку зі зростанням захворюваності на коронавірусну інфекцію Центральна виборча комісія з проведення виборів ректора КНУ встановила квотний принцип допуску представників ЗМІ: один журналіст та один технічний працівник від кожного зареєстрованого ЗМІ в межах норми площі на одну особу, визначеної протиепідемічними заходами в Україні та м. Києві.

Для забезпечення права кожного на інформацію та з метою всебічного і об’єктивного висвітлення виборчого процесу, а також для злагодженої організації роботи медіа у день виборів просимо вас зареєструватись на подію у електронній формі.

Детальніше про хід виборів можна дізнатися на сайті Центральної виборчої комісії, на телеграм-каналі «Вибори ректора КНУ 2020» та фейсбук-події «Вибори ректора КНУ 2020».

 

<

p style=”font-weight: 400;”>Телефон для довідок: +38044 239-34-60.

В Україні впроваджується професійний стандарт вчителя

Пон, 11/23/2020 - 14:17

Зміни в освіті неможливі без умотивованого, добре підготовленого вчителя-професіонала. Але паралельно з високими очікуваннями від учителя, важливо розуміти, що педагоги самі потребують підтримки у процесі змін, повідомляє ZN.UA.

Одним із механізмів такої підтримки є створення Професійного стандарту вчителя — документа, що чітко пояснює, яким має бути вчитель, якими загальними та професійними компетентностями він має володіти, а також які етапи формування цих компетентностей він пройде. Такий стандарт стане важливим маячком для педагогічних вишів та інститутів підвищення кваліфікації,— тепер вони орієнтуватимуть свої навчальні програми саме на цей документ. Інакше кажучи, стандарт — це рамка, що окреслює знання, практику у процесі професійної кар’єри вчителя.

Робота над новим стандартом розпочалася 2019 року. Були залучені всі цільові групи: вчителі, керівники шкіл, представники закладів вищої педагогічної освіти, громадських організацій. Робота завершується, і документ уже майже готовий до ухвалення. Цікаво, які ідеї в ньому є?

У процесі створення професійного стандарту вчителя використовувався міжнародний досвід, зокрема професійні стандарти для вчителів Австралії (Australian Professional Standards for Teachers) і Чеської республіки

Робоча група вибрала два основних виміри професійної діяльності вчителя — особистісний (особистісні якості вчителя) та професійний (рівень сформованості професійних компетентностей).

Права і обов’язки вчителя залежать від того, які функції він виконує. У процесі численних обговорень було окреслено такі: навчання учнів; партнерська взаємодія з дітьми, батьками, іншими педагогами; участь в організації безпечного, здорового, інклюзивного освітнього середовища; управління освітнім процесом; безперервний професійний розвиток.

 

Із цими функціями пов’язані й професійні компетентності, які забезпечують здатність учителя якісно виконувати свою роботу.

Так, перша трудова функція — навчання учнів— передбачає, що вчитель постійно вдосконалює знання предмета і використовує сучасні форми, методи та засоби навчання, зрозуміло пояснює і грамотно говорить, знає одну з іноземних мов і може підтримати діалог, володіє цифровими технологіями та застосовує технології дистанційного навчання.

 

Партнерська взаємодія з дітьми, батьками, іншими педагогами вимагає від учителя здатності розуміти власні емоції, емоції учнів, емоції інших осіб, уміння реагувати і враховувати їх, а також здатність до співпраці на засадах партнерства і командної роботи.

Кажуть, що середовище є третім учителем. Тому така функція вчителя як участь в організації безпечного, здорового, інклюзивного освітнього середовища є вкрай важливою. Ця функція передбачає здатність враховувати потреби й цінувати індивідуальні особливості кожного учня, піклуватися про його здоров`я та безпеку, брати участь в організації освітнього середовища, яке має бути безпечним та інклюзивним і спонукати до навчальної діяльності.

Управління освітнім процесом вимагає від учителя здатності створювати або адаптувати навчальні програми, планувати освітній процес на рік, семестр, урок, організовувати учнів на уроці та в позаурочній діяльності, організовувати проєктну діяльність учнів, оцінювати індивідуальні навчальні досягнення учнів.

Звісно, всі зазначені трудові функції і професійні компетентності стають можливими за умови, що вчитель постійно навчається, вдосконалює свої уміння, рефлексує. Саме це стосується такої трудової функції як безперервний професійний розвиток, що передбачає три професійні компетентності: інноваційну, здатність до навчання впродовж життя та рефлексивну компетентність.

Окрім професійних компетентностей, професійний стандарт вчителя містить також опис загальних компетентностей: громадянської, соціальної, культури самовираження, лідерської і підприємницької. Що ж вони означають? Громадянська компетентність —це здатність учителя діяти відповідально і свідомо на засадах поваги до прав і свобод людини та громадянина; реалізовувати свої права та обов’язки; усвідомлювати цінності громадянського суспільства та необхідність його сталого розвитку. Соціальна компетентність означає здатність учителя взаємодіяти з учнями, батьками, колегами, іншими представниками місцевої громади; вміння працювати в команді, вміння спілкуватися і конструктивно вирішувати проблеми. Культура самовираження — це здатність до поваги й цінування української національної культури, багатоманітності й мультикультурності в суспільстві; здатність до вираження національної культурної ідентичності, творчого самовираження. Звісно, вчитель має володіти лідерською компетентністю, тобто вміти приймати рішення і залучати до цього процесу учнів, батьків, колег; уміти надихати й підтримувати у процесі досягнення результатів. Підприємницька компетентність — це насамперед здатність учителя до генерування нових ідей, творчого вирішення проблемних ситуацій, здатність до інноваційності.

Характерним для українського професійного стандарту вчителя, як і для більшості стандартів інших країнах, є визначення чотирьох рівнів компетентності вчителя. У кожній країні ці рівні можуть називатися по-різному: наприклад, у професійному стандарті Австралії — це 1) вчитель-випускник університету (вчитель-початківець); 2) досвідчений вчитель; 3) вчитель з відмінною практикою і 4) вчитель-наставник.

В Україні і нині існують чотири кваліфікаційних рівні: спеціаліст, спеціаліст I категорії, II категорії і вищої категорії. Це свого роду етапи вчительської кар`єри. Примітно, що у професійному стандарті вчителя чітко описано знання і вміння вчителя для кожного професійного рівня, що дозволить педагогу оцінити себе та визначити, на якому рівні він перебуває, а також зрозуміти, яких знань і вмінь йому необхідно набути для того, аби відповідати наступному рівню. Також під час атестації вчителів атестаційні комісії методистів матимуть чітко описані підстави для присвоєння вчителю тієї чи іншої кваліфікації. Суб’єктивний чинник буде меншим, а отже — і можливості для маніпуляцій та недоброчесності з боку керівництва.

До речі, докладний опис компетентностей корисний не лише для вчителя, а й для керівника школи, який розуміє, чого очікувати від учителя на тому чи іншому етапі його професійного розвитку. Корисно це також і для батьків, які, знаючи офіційно присвоєний учителю рівень кваліфікації, розуміють, як він має працювати, які його завдання і чого можна очікувати.

Отже, професійний стандарт вчителя — це і механізм оцінювання та самооцінювання, і ідеал, який має надихати педагогів у процесі їхнього професійного розвитку.

Важливо зазначити, що під час створення професійного стандарту вчителя проводилося опитування серед учителів і керівників шкіл, які беруть участь у пілотуванні Державного стандарту початкової освіти. Крім запитань, котрі стосувалися змісту професійного стандарту, опитувальник містив запитання, як учителі й керівники бачать використання цього стандарту у своїй професійній діяльності та чи мають намір використовувати його взагалі.

 

 

Приємно, що на запитання «Чи будете ви використовувати професійний стандарт вчителя у своїй діяльності і якщо так, яким чином?» 62% респондентів відповіли «Так» і 33% — «Скоріше, так». Отже, ми бачимо, що переважна більшість учителів і керівників шкіл бачать практичну цінність цього документа.

Відповідаючи на запитання, яким чином вони планують його використовувати, респонденти відповідали так.

 

Отримані відповіді підтвердили, що й самі вчителі сприймають свій професійний стандарт як інструмент професійного розвитку (визначення пріоритетів для власного професійного розвитку, самооцінювання професійної діяльності).

Водночас важливо відзначити, що вчителі також бачать цей стандарт як основу для спілкування з колегами, батьками, керівництвом школи. У цьому проявляються комунікаційна і соціальна складові стандарту. Численні дослідження свідчать, що процес навчання — це соціальний процес і дорослі люди навчаються ефективніше, коли мають можливість обмінюватися ідеями, спільно вирішувати проблемні ситуації. Таким чином, професійний стандарт вчителя стане поштовхом до створення професійних спільнот — поширеної практики у світі, яка передбачає навчання через спільну роботу в невеликих групах, де вчителі можуть обмінюватися досвідом, своїми проблемами, генерувати ідеї щодо їх вирішення, реалізовувати ці ідеї на практиці та обговорювати результати. Це стає особливо важливо й корисно сьогодні — коли, з одного боку, багато вчителів працюють дистанційно, а з іншого — онлайн спілкування розширює такі можливості.

Ну що ж, проєкт професійного стандарту готовий і чекає офіційного затвердження. А після цього першочерговим завданням має стати реалізація очікувань на практиці.

 

Які компетентності, знання та вміння повинен мати вчитель початкових класів – затверджено перший в Україні професійний стандарт.

 

Наталія Софій

Український інститут розвитку освіти, перший заступник директора

12-річна школярка в Італії розпочала протест проти дистанційного навчання.

Нед, 11/22/2020 - 13:13

12-річна Аніта Яковелі з італійського міста Турин розпочала протестний рух «Школи для майбутнього» після того, як із 6 листопада заклади освіти в провінції П’ємонт знову перевели на дистанційне навчання через коронавірус. Дівчина запевняє: навчатися у школах безпечно, а від занять за комп’ютерами діти втомились.</>

12-річна Аніта Яковелі на сидячому протесті проти дистанційного навчання, Турин, 20 листопада 2020 року

Про це повідомляє The Guardian.

Школярка з 6 листопада приходила до власної школи та на вулиці продовжувала дистанційне навчання з планшетом. Поряд зі своїм навчальним місцем вона ставить плакат: «Навчання у школі ㅡ це наше право».

Спочатку на акцію протесту Аніта виходила сама, згодом до неї приєдналася подруга Ліза. А тепер ініціатива поширилася всією Італією: школярі влаштовують сидячий протест у Римі, Мілані, Флоренції.

За словами Аніти, діти хочуть повернутися до школи, бо вже втомилися сидіти в приміщеннях перед комп’ютерами. Так, під час дистанційного навчання можуть виникнути проблеми з інтернетом, а від постійно перебування перед екраном важко сконцентруватися, каже школярка.

Школярі, які приєдналися до протесту Аніти, Турин, 20 листопада 2020 року Фото: EPA-EFE / Alessandro Di Marco

«Спершу (у березні ㅡ ред.), коли оголосили, що школи закриваються, ми були щасливі. У нас був тиждень тестів і ми сподівалися їх пропустити. Згодом стало надзвичайно важко і ми втомилися», ㅡ сказала дівчина.

Школи в Італії відкрили для учнів у вересні, через пів року після закриття. Але вже за декілька тижнів у країні зафіксували другу хвилю коронавірусу й дітей повернули на дистанційне навчання.

«Я не боялася повертатися до школи, там було безпечно. Мені було приємно бачити шкільних друзів, нехай навіть ненадовго», ㅡ розповіла Аніта.

Протест навіть привернув увагу міністерки освіти Італії Люсії Аццоліни, яка зателефонувала Аніті та запевнила, що працює над якнайшвидшим відновленням роботи шкіл. Зі свого боку дівчина запевнила, що у школах безпечно, діти постійно в масках, дезінфікують руки та провітрюють аудиторії.

Підтримує протести в країні організація Priorità alla Scuola («Пріоритет для школи»), до якої входять батьки та вчителі, що виступають за покращення освіти. Протести отримали назву «Школи для майбутнього», що схоже на протести екоактивістки Грети Тунберг «П’ятниці за майбутнє». Водночас Аніта не сприймає порівнянь із Гретою, відповідаючи, що вона «просто Аніта».

Зараз школярка захоплюється математикою і точно не вирішила, чим хоче займатися в майбутньому. Але впевнена, що це буде пов’язано з допомогою школам.

Громадське

В Естонії звільнили міністра освіти, яка використовувала службове авто в особистих цілях

Нед, 11/22/2020 - 12:16

У суботу президентка Естонії Керсті Кальюлайд звільнила з посади міністра освіти і науки Майліс Репс.

“Ввечері (20 листопада – ред.) прем’єр-міністр Юрі Ратас надіслав мені прохання міністра освіти і науки Майліс Репс про відставку, і я підписала указ, який звільняє її з посади”, – повідомила президентка.

Про своє рішення піти у відставку Майліс Репс сповістила громадськість 20 листопада. Воно пов’язане з публікацією статті в газеті Õhtuleht, в якому йдеться про те, що міністр використовувала службовий автомобіль в особистих цілях.

 

Майліс Репс у зв’язку з цим довелося виправдовуватися перед громадськістю та ЗМІ, чому шофер відомства регулярно розвозить шістьох її дітей по школах і гуртках за інтересами.

Репс працювала міністром освіти з 2016 року. Вона також займала цю посаду в період з 2002 по 2003 рік і з 2005 по 2007 рік.

Після відходу з посади міністра Репс продовжить роботу в якості депутата парламенту.

Європейська правда

МОН отримало друге попередження через спроби зруйнувати реформи

Птн, 11/20/2020 - 16:43
Європейський Союз знову застерігає українську владу відмовитися від змін у структурі Міністерства освіти України, які руйнують проведені раніше реформи.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це йдеться у листі Представництва України при ЄС на адресу віцепрем’єрки з євроінтеграції Ольги Стефанішиної, який опублікувала колишній державний експерт директорату вищої освіти у МОН України Олена Панич.

“Представництвом отримано критичний сигнал сторони ЄС, зокрема Групи підтримки України в ЄК, щодо очікуваних змін штатної структури центрального апарату Міністерства освіти і науки України. Як зазначається, SGUA відомо, що проєкт змін було погоджено Міністерством фінансів України та буде затверджено наказом МОН незабаром, попри чисельні офіційні сигнали ЄС”, – йдеться у листі.

На думку ЄК, запропоновані зміни загрожують зривом реформ професійно-технічної освіти, вищої освіти, призведуть до зменшення спроможності міністерства розробляти та реалізовувати освітню політику та міжнародні проєкти, в тому числі спільні з ЄС.

 

“Наслідками штатних змін можуть стати зниження якості прийняття управлінських рішень, брак прозорих процедур в освіті і науці, відновлення можливостей для недоброчесності та падіння якості освіти в цілому. ЄК також зазначає, що такий розвиток загрожує зривом програми підтримки реформи державної служби, оскільки після реорганізації міністерство ймовірно не відповідатиме її критеріям”, – йдеться у листі.

У листі також вказується, що вже зараз міністерство має понад 40% вакантних посад експертів та керівників експертних груп і існує реальна загроза подальшого скорочення цих фахівців.

“ЄС вважає, що ситуація з браком коштів на заробітну платню в міністерстві, що є формальною підставою для зміни штату, може бути вирішена Кабінетом міністрів України без незворотних якісних змін структури міністерства. Інші дев’ять міністерств, що також є учасниками програми реформи державного управління, наразі не розглядають питання скорочення штату. Група підтримки спільно з Представництвом ЄС в Україні розглядають можливі шляхи реагування на очікуване незабаром рішення”, – зазначається в листі.

Панич у своєму дописі повідомила, що нова структура МОН передбачає скорочення кількості директоратів – з шести до чотирьох (у тому числі об’єднання директоратів вищої та професійної освіти). Заплановане скорочення посад державних експертів з 93 до 50, тобто майже на 50%. Водночас кількість посад головних спеціалістів (разом із керівниками підрозділів, де вони працюють) планується збільшити з 80 до 111 посад.

Наприкінці жовтня “Європейська правда” повідомляла, що виконувач обов’язків міністра освіти та науки Сергій Шкарлет отримав офіційне попередження представництва Євросоюзу в Україні про небезпеку змін у міністерстві.

Запропоновані Шкарлетом зміни порушують не лише зобов’язання України у рамках вже проведеної реформи, але також умови надання зарезервованої для України макрофінансової допомоги ЄС, тому проєкт рішення МОН був відхилений урядовими структурами як такий що суперечить міжнародним зобов’язанням України; також про цю ініціативу стало відомо західним донорам.

Шкарлет відреагував на інформацію ЄвроПравди, заявивши, що процитовані уривки із листа представництва Євросоюзу були вирвані з контексту

Читайте також, У шкільному підручнику з хімії радять пити соду для лікування та профілактики раку

Положення про спеціальну школу, МОН пропонує обговорення

Птн, 11/20/2020 - 14:48

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення нову редакцію Положення про спеціальну школу, яке затверджено постановою КМУ від 6 березня 2019 р. № 221 «Про затвердження Положення про спеціальну школу та Положення про навчально-реабілітаційний центр».

Навчання у школі такого типу, як і в інших закладах загальної середньої освіти, має здійснюватися відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти (за умови наявності дошкільного відділення) та Державних стандартів загальної середньої освіти.

У запропонованій редакції йдеться про нові вимоги до спеціальної школи. Зокрема, визначено мінімальну кількість учнів (вихованців) спеціальної школи, вимоги до матеріально-технічної бази, наявності обладнаних кабінетів для надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг відповідно до профілю спеціальної школи.

Проєктом передбачено можливість створення структурних підрозділів спеціальної школи, зокрема дошкільного відділення та пансіону, реабілітаційного відділення. Також розмежовано освітні послуги та послугу проживання в пансіоні.

Відповідно до проєкту корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні послуги (допомогу) спецшколи зможуть надавати дітям, які не є учнями (вихованцями) спеціальної школи і не отримують таких послуг в інших закладах чи установах освіти.

Зауваження та пропозиції до проєкту акта необхідно направляти до 7 грудня 2020 року поштою за адресою: Міністерство освіти і науки України, директорат дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти, пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, тел. (044) 481-32-39, e-mail: inclusion@mon.gov.ua (Набоченко Ольга Олександрівна, державний експерт експертної групи з питань інклюзивної освіти директорату дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти).

 

 Проєкт

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

 ПОСТАНОВА

від _______________ р. № _____

Київ

 

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 221 «Про затвердження Положення про спеціальну школу та Положення про навчально-реабілітаційний центр»

 

Кабінет Міністрів України постановляє:

 

Затвердити нову редакцію Положення про спеціальну школу, що додається.

 

Прем’єр-міністр                                                              Денис ШМИГАЛЬ

 

  Додаток до постанови КМУ
від_______________ №____________
 

 

Положення  про спеціальну школу

 

Загальні положення

  1. Це Положення визначає основні засади діяльності спеціальних шкіл усіх видів незалежно від форми власності.

Спеціальна школа у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про охорону дитинства”, “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, іншими актами законодавства та цим Положенням.

 

  1. У цьому Положенні:

діти, які не є учнями (вихованцями) спеціальної школи – діти, які мають особливі освітні потреби та/або за рекомендацією лікаря (за умови наявності у спеціальної школи відповідних ліцензій) отримують у спеціальній школі реабілітаційні, корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні послуги (допомогу) без здобуття освіти.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про освіту”,  “Про повну загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про охорону дитинства”, “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”.

 

  1. Спеціальна школа має відповідати наступним вимогам:

кількість учнів (вихованців) спеціальної школи має складати не менше 60 дітей для сільської місцевості, та не менше 130 дітей для міської місцевості або відповідно до потужності закладу;

забезпечувати здобуття освіти учнями (вихованцями) відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти (за умови наявності дошкільного відділення) та Державних стандартів загальної середньої освіти;

мати обладнані кабінети для надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг відповідно до профілю спеціальної школи.

 

  1. Головними завданнями спеціальної школи є:

1) організація освітнього процесу, що ґрунтується на загальнолюдських цінностях, визначених Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та «Про дошкільну освіту», у тому числі формуванню культури свободи та самодисципліни, відповідальності за своє життя, сміливості та реалізації творчого потенціалу як невід’ємних складників становлення особистості; нетерпимості до корупції; поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якою ознакою; патріотизму, поваги до державної мови та державних символів України; почуттів доброти, милосердя, толерантності, турботи, справедливості, шанобливого ставлення до сім’ї, відповідальності за свої дії;

 

2) забезпечення здобуття загальної середньої освіти дітьми з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями інтелектуального розвитку, фізичними, мовленнєвими та/або сенсорними порушеннями (далі – учнів (вихованців) з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів;

3) забезпечення системного психолого-педагогічного супроводу учнів (вихованців);

4) надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги), забезпечення реабілітаційних заходів для дітей;

5) створення умов для здобуття освіти учнями (вихованцями) відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти (за умови наявності дошкільного відділення) та Державних стандартів загальної середньої освіти шляхом належного кадрового, матеріально-технічного забезпечення, забезпечення універсального дизайну та/або розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби та можливості учнів (вихованців);

6) застосування в процесі навчання найбільш прийнятних для учнів (вихованців) методів і способів спілкування в освітньому середовищі (просторі), які максимально сприяють засвоєнню знань і соціальному розвитку, шляхом використання в освітньому процесі української жестової мови, шрифту Брайля, альтернативних методів комунікації тощо;

7) викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) із урахуванням можливостей та потреб дітей з особливими освітніми потребами, способами, що є найбільш прийнятними для учнів (вихованців) спеціальної школи, у тому числі шляхом адаптації/модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів);

8) формування компетентностей для подальшого самостійного життя, розвиток природніх здібностей і обдарувань, творчого та критичного мислення учнів, здійснення їх допрофесійної підготовки та соціалізації;

9) сприяння всебічному розвитку учнів (вихованців);

10) засвоєння учнями (вихованцями) норм етики та загальнолюдської моралі, міжособистісного спілкування, основ гігієни та здорового способу життя, початкових трудових умінь і навичок;

10) набуття ключових компетентностей учнями (вихованцями), запровадження педагогіки партнерства, надання консультацій батькам або іншим законним представникам учня (вихованця) з метою забезпечення їх активної участі в освітньому процесі.

 

  1. Спеціальна школа може:
  • проводити, у тому числі на платній основі, для педагогічних працівників закладів освіти, інклюзивно-ресурсних центрів, батьків (інших законних представників) спеціальні курси, семінари, тренінги, стажування, підвищення професійної майстерності в іншій формі, що не потребує отримання відповідної ліцензії;
  • створювати можливості для проходження практики здобувачів фахової передвищої та вищої освіти.

 

  1. Спеціальна школа є юридичною особою, що діє на підставі статуту, який розробляється відповідно до цього Положення, Закону України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та інших актів законодавства і затверджується засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом.

Серед іншого статут має містити інформацію про структурні підрозділи чи філії закладу та особливості їх функціонування.

 

  1. Здобуття загальної середньої освіти, отримання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги) і реабілітаційних заходів у державній та комунальній спеціальній школі її учнями (вихованцями) здійснюється безоплатно за рахунок державного та місцевих бюджетів, коштів засновника (засновників), інших джерел, не заборонених законодавством.

 

  1. Спеціальна школа зобов’язана використовувати автоматизовану систему роботи інклюзивно-ресурсних центрів, вносити до відповідного модулю інформацію щодо:

зарахування учнів (вихованців) до спеціальної школи, переведення та відрахування їх;

влаштування учнів (вихованців) до пансіону спеціальної школи для цілодобового проживання;

моніторингу цілодобового перебування учнів (вихованців) у пансіоні спеціальної школи;

складання індивідуальної програми розвитку тощо.

Керівник спеціальної школи видає наказ про забезпечення роботи з персональними даними та відповідальну за внесення до автоматизованої системи роботи інклюзивно-ресурсних центрів особу, яка на рівні з керівником спеціальної школи несе відповідальність за повноту та достовірність даних, внесених до системи.

 

Види та структура спеціальних шкіл

  1. З урахуванням особливостей психофізичного розвитку дітей утворюються такі спеціальні школи:

для дітей з порушеннями слуху;

для дітей з порушеннями зору;

для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку;

для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату;

для дітей з тяжкими порушеннями мовлення.

У школах для дітей з порушеннями слуху створюються класи для дітей з глухотою, класи для дітей зі зниженим слухом та, за умови наявності в штаті закладу відповідних фахівців та відповідної навчально-матеріальної бази, класи для дітей із тяжкими порушеннями мовлення; у школах для дітей з порушеннями зору – класи для дітей зі сліпотою та класи для дітей зі зниженим зором. У разі недостатньої кількості дітей в один клас можуть бути зараховані діти із глухотою та із зниженим слухом; діти зі сліпотою та діти із зниженим зором тощо.

У спеціальній школі для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку класи для дітей з іншими порушеннями, крім класів для дітей зі складними порушеннями розвитку, не утворюються.

Діти зі складними порушеннями розвитку (у тому числі, які мають два та більше порушень) можуть навчатися в окремих класах спеціальної школи за умови, що одне з наявних порушень відповідає порушенням основного контингенту учнів (вихованців).

 

  1. Спеціальна школа для дітей з порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату може забезпечувати здобуття загальної середньої освіти на одному чи кількох рівнях освіти:

початкова освіта – 1-4 класи;

базова середня освіта – 5-10 класи;

профільна середня освіта – 11-13 класи.

 

  1. Спеціальна школа для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку може забезпечувати здобуття загальної середньої освіти на одному або на декількох рівнях освіти:

початкова освіта – 1-4 класи;

базова середня освіта – 5-10 класи.

Для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку за наявності відповідної навчально-матеріальної бази можуть відкриватися класи профільної середньої освіти професійного спрямування – 11-13 класи.

Профільну середню освіту особи з порушеннями інтелектуального розвитку можуть здобувати у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.  

  1. Спеціальна школа для дітей з тяжкими порушеннями мовлення може забезпечувати здобуття загальної середньої освіти на одному або двох рівнях освіти:

початкова освіта – 1-4 класи;

базова середня освіта – 5-10 класи.

Після здобуття базової середньої освіти у спеціальній школі діти з тяжкими порушеннями мовлення можуть продовжити здобуття повної загальної середньої освіти у ліцеях або закладах професійної (професійно-технічної) освіти або закладах фахової передвищої освіти.

  1. У спеціальній школі при наявності відповідної матеріально-технічної бази для учнів, які за станом здоров’я можуть оволодіти професією певного кваліфікаційного рівня, відкриваються класи з поглибленою професійною орієнтацією. Зарахування учнів до таких класів здійснюється з урахуванням їх побажань (якщо їм не протипоказане навчання за певною професією) за заявою батьків або інших законних представників.
  2. Спеціальна школа, у тому числі, може мати у своєму складі структурні підрозділи:

дошкільний підрозділ;

позашкільний підрозділ;

пансіон;

інші внутрішні структурні підрозділи, у тому числі реабілітаційне відділення.

Керівник спеціальної школи може ініціювати перед засновником або уповноваженим ним органом питання щодо створення або ліквідації структурних підрозділів.

Структурний підрозділ діє відповідно до установчих документів спеціальної школи та на підставі положення про нього, затвердженого керівником.

За завідування структурними підрозділами спеціальної школи передбачена доплата згідно з Законом України «Про повну загальну середню освіту».

 

  1. Створення та функціонування в спеціальній школі дошкільного підрозділу здійснюється відповідно до Положення про заклад дошкільної освіти, затвердженого Кабінетом Міністрів України, установчих документів спеціальної школи та на підставі положення про нього, затвердженого керівником, з урахуванням контингенту дітей.

 

  1. Створення пансіонів, проживання та утримання в них учнів здійснюється відповідно до Порядку проживання та утримання учнів у пансіонах закладів освіти, встановленому Кабінетом Міністрів України, установчих документів спеціальної школи та на підставі положення про нього, затвердженого керівником.

 

  1. Спеціальна школа може мати у своєму складі філії.

Філії можуть бути створені для забезпечення здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями інтелектуального розвитку, фізичними та/або сенсорними порушеннями. Філії не мають статусу юридичної особи та діють на підставі положення, розробленого на основі Типового положення про філію закладу освіти, затвердженого наказом МОН 06.12.2017 № 1568, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 січня 2018 р. за № 1/31453, та затвердженого засновником спеціальної школи.

 

  1. Гранична наповнюваність класів становить:

1) дітей із глухотою – вісім учнів;

2) дітей із сліпотою – вісім учнів;

3) дітей зі зниженим слухом, порушеннями опорно-рухового апарату – десять учнів;

4) дітей зі зниженим зором, легкими порушеннями інтелектуального розвитку, тяжкими порушеннями мовлення – дванадцять учнів;

5)  дітей із складними порушеннями розвитку, помірними порушеннями інтелектуального розвитку – шість учнів;

6) дітей із порушеннями розвитку, що також мають розлади аутичного спектра, – шість учнів.

Клас відкривається за умови наявності більш як 50 відсотків граничної наповнюваності класів. У разі недостатньої кількості дітей в один клас можуть бути зараховані діти із глухотою та діти із зниженим слухом; сліпі діти та діти із зниженим зором тощо.

 

  1. Гранична наповнюваність змішаних класів визначається відповідно до категорії дітей, яких більше в класі. У разі коли дітей з різними порушеннями однакова кількість, гранична наповнюваність визначається відповідно до тієї категорії дітей, порушення яких є функціонально складнішими (глухота, сліпота).

Допускається перевищення граничної наповнюваності класу не більш як на одну особу.

  1. У спеціальній школі для учнів одного або різного віку початкових класів можуть бути утворені класи-комплекти. Такі класи функціонують на підставі Положення про з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи, затвердженого МОН.
  2. За рішенням засновника та за обґрунтованої потреби у спеціальній школі можуть відкриватися групи (за умови наявності дошкільного відділення) та/або класи для дітей, які не мають особливих освітніх потреб та проживають наближено до спеціальної школи. Кількість класів (дошкільних груп) для дітей, що не мають особливих освітніх потреб, має складати менше ніж 30% від загальної кількості класів та дошкільних груп (за умови наявності дошкільного відділення). Такі групи та класи комплектуються та діють відповідно до законодавства.

Освітня програма закладу освіти для таких класів не має містити корекційно-розвиткового складника.

Учні (вихованці) таких груп та класів не можуть бути зараховані до пансіону.

 

  1. Для вивчення навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів, у тому числі вибіркових, а також реалізації корекційно-розвиткового складника освітньої програми (проведення психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять) можуть формуватися та функціонувати міжкласні групи, що включатимуть учнів різних класів одного або різних років навчання.

 

  1. Гранична наповнюваність дошкільних груп (у разі наявності дошкільного відділення), класів, груп подовженого дня відповідає наповнюваності класів.

У приватній або корпоративній спеціальній школі за умови отримання нею публічних коштів наповнюваність дошкільних груп (за наявності дошкільного відділення) та класів визначається її засновником (засновниками) на підставі подання педагогічної ради з урахуванням пропозицій батьків або інших законних представників учнів (вихованців), але не вище нормативу наповнюваності, визначеного цим Положенням.

  1. Поділ класів на групи для вивчення окремих предметів у спеціальній школі здійснюється згідно з нормативами, встановленими МОН.

 

  1. Мережа дошкільних груп (за наявності дошкільного відділення), класів, міжкласних груп, груп подовженого дня затверджується керівником спеціальної школи та оформлюється його наказом з урахуванням віку, кількості та потреб дітей.

 

  1. Зарахування учнів (вихованців) до спеціальних шкіл, переведення до іншого закладу освіти та відрахування здійснюються відповідно до Порядку зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти, встановленого МОН.

Зарахування дитини до пансіону спеціальної школи здійснюється відповідно до Порядку зарахування дітей на цілодобове перебування до закладів незалежно від типу, форми власності та підпорядкування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 586 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1780), та наказу керівника спеціальної школи.

Зарахування до пансіону спеціальної школи дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюється відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язані із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561).

  1. Для реалізації освітньої програми, що містить корекційно-розвитковий складник, та надання реабілітаційних заходів у спеціальній школі в обов’язковому порядку створюються групи подовженого дня.

 

Управління спеціальною школою

  1. Безпосереднє управління спеціальною школою здійснює її директор, який призначається на посаду за результатами конкурсного відбору. Директор спеціальної школи повинен мати вищу освіту не нижче ступеня магістра та стаж педагогічної роботи не менше трьох років. Призначення на посаду, звільнення з посади, повноваження та відповідальність директора визначаються законодавством та статутом спеціальної школи.

 

  1. Директор спеціальної школи є головою педагогічної ради – колегіального органу управління такої школи.

 

  1. Усі педагогічні та медичні працівники, які входять до штату спеціальної школи, беруть участь у засіданнях педагогічної ради.

Рішення педагогічної ради підписуються її головою та секретарем та вводяться в дію наказом директора.

Засідання педагогічної ради проводяться у разі потреби, але не рідше ніж чотири рази на рік.

  1. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування спеціальної школи є загальні збори (конференція) її колективу, що скликаються не рідше ніж один раз на рік.

Порядок скликання, повноваження, чисельність, склад загальних зборів (конференції) колективу визначаються статутом спеціальної школи і колективним договором.

Загальні збори (конференція) заслуховують звіт директора про здійснення керівництва спеціальною школою, розглядають питання щодо освітньої, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності спеціальної школи.

 

  1. У спеціальній школі та її підрозділах може діяти учнівське самоврядування. Таке самоврядування може діяти на рівні класу, а також інших структурних підрозділів, зокрема пансіону. Керівник спеціальної школи сприяє та створює умови для діяльності органів учнівського самоврядування.

Учнівське самоврядування діє на підставі Закону України «Про повну загальну середню освіту» та положення про учнівське самоврядування закладу освіти, що затверджується загальними зборами уповноважених представників класів закладу освіти.

 

Організація діяльності спеціальної школи

  1. Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою спеціальної школи у межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом, та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо.

Тривалість канікул протягом навчального року не може становити менше 30 календарних днів.

  1. Керівник спеціальної школи визначає режим роботи відповідно до специфіки функціонування з урахуванням психофізичних особливостей учнів, вимог санітарного законодавства, забезпечення реалізації корекційно-розвиткового складника освітньої програми, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги) і реабілітаційних заходів.
  2. Педагогічна рада схвалює стратегію розвитку спеціальної школи та річний план роботи, освітню (освітні) програму (програми), зміни до неї (них) та оцінює результати її (їх) виконання, правила внутрішнього розпорядку, положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти спеціальної школи, розглядає інші питання, віднесені законодавством та/або статутом спеціальної школи до її повноважень.
  3. Розклад уроків (занять) складається відповідно до навчального плану.

Розклад уроків, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять і реабілітаційних заходів складається з дотриманням педагогічних вимог та вимог санітарного законодавства з урахуванням індивідуальних особливостей учнів (вихованців), затверджується керівником спеціальної школи і не може призводити до перевантаження учнів (вихованців).

  1. Тривалість уроків у 1 класі становить 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин, у 5-12 (13) класах – 45 хвилин. Періодичність проведення перерв під час уроків (фізкультхвилинки) і тривалість перерв між уроками схвалюється педагогічною радою відповідно до особливостей організації освітнього процесу та харчування і затверджується керівником спеціальної школи.
  2. Учні, їх батьки та інші законні представники можуть обирати форму здобуття освіти відповідно до індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів дитини.

Організація навчання за індивідуальною формою здобуття освіти (педагогічним патронажем) здійснюється відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого МОН.

У разі здобуття освіти за формою педагогічного патронажу для учнів в обов’язковому порядку складається індивідуальний навчальний план.

  1. Організація навчання за дистанційною формою здобуття освіти в спеціальній школі здійснюється відповідно до положення про дистанційне навчання, затвердженого МОН.
  2. Учні (вихованці) спеціальної школи забезпечуються медичним обслуговуванням, що здійснюється медичними працівниками, які входять до штату спеціальної школи або відповідних закладів охорони здоров’я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Заклади охорони здоров’я спільно з органами управління освітою та органами охорони здоров’я щороку забезпечують безоплатне проведення медичного огляду учнів (вихованців), моніторинг стану здоров’я, здійснення лікувально-профілактичних заходів.

Педагогічні працівники спеціальної школи зобов’язані володіти навичками з надання домедичної допомоги дітям, відповідно до професійного стандарту за професіями “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)”, затвердженого наказом МОН.

 Медичні працівники спеціальної школи зобов’язані надавати учням (вихованцям) первинну медичну допомогу і звертатися у разі потреби до відповідного закладу охорони здоров’я.

  1. Відповідальність за організацію харчування учнів (вихованців) у спеціальній школі, додержання вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та якість харчових продуктів покладається на засновника (засновників) та керівника спеціальної школи. Харчування учнів (вихованців) здійснюється відповідно до норм та порядку організації харчування учнів (вихованців) у закладах освіти, встановлених Кабінетом Міністрів України.
  2. Харчування у спеціальних школах організовується з перервами 3,5-4 години між прийомами їжі:

п’ятиразове (сніданок, другий сніданок, обід, підвечірок, вечеря) – для учнів, які цілодобово перебувають у спеціальній школі з проживанням у пансіоні;

триразове (другий сніданок, обід, підвечірок) – для учнів, які навчаються у спеціальній школі та перебувають у групі подовженого дня;

дворазове (другий сніданок, обід) – для учнів, які навчаються в спеціальній школі та не відвідують групи подовженого дня.

За потреби відповідно до структури навчального дня та за погодженням з засновником керівник спеціальної школи може встановити для учнів, які навчаються у спеціальній школі та перебувають довготривало у групі подовженого дня, інший режим харчування, у тому числі чотириразовий (другий сніданок, обід, підвечірок, вечеря) з забезпеченням перерв між прийомами їжі 3,5-4 години.

Для вихованців дошкільних груп (у разі наявності дошкільного відділення) режим харчування встановлюється відповідно до порядку організації харчування вихованців закладів дошкільної освіти.

Організація харчування учнів (вихованців) здійснюється у відповідності до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 № 144, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 .03.2013 р. за № 410/22942.

Харчування учнів (вихованців) у спеціальній школі здійснюється відповідно до норм харчування, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Діти, які не є учнями (вихованцями) спеціальної школи, у випадку тривалого перебування протягом дня в закладі освіти, можуть забезпечуватися харчуванням на платній основі.

Працівники центру можуть харчуватися на платній основі за нормами старшої вікової групи учнів спеціальної школи.

 

  1. Спеціальна школа може надавати інші послуги на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності, у тому числі ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 2 березня 2016 р. № 285.

 

Організація освітнього процесу

  1. Освітній процес у спеціальній школі спрямовується на розвиток особистості учня (вихованця) шляхом формування та застосування його компетентностей та має корекційну спрямованість. Шляхом індивідуального та диференційованого підходів освітній процес забезпечує опанування учнями Державних стандартів загальної середньої освіти, корекцію порушень розвитку, засвоєння освітньої програми, розвиток здібностей та подальшу соціалізацію.
  2. Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їх особливих освітніх потреб.

 

  1. Освітній процес в спеціальних школах для дітей з порушеннями слуху, зору та опорно-рухового апарату (крім класів для дітей із складними порушеннями розвитку) може організовуватися за такими циклами відповідно до рівнів освіти:

перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання);

другий цикл початкової освіти – основний (3-4 роки навчання);

перший цикл базової середньої освіти – адаптаційний (5-6 роки навчання);

другий цикл базової середньої освіти – базове предметне навчання (7-10 роки навчання);

перший цикл профільної середньої освіти – профільно-адаптаційний (11 рік навчання);

другий цикл профільної середньої освіти – профільний (12-13 роки навчання).

  1. Освітній процес в спеціальних школах для дітей з інтелектуальним порушеннями та класах для дітей із складними порушеннями розвитку може організовуватися за такими циклами відповідно до рівнів освіти:

перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання);

другий цикл початкової освіти – основний (3-4 роки навчання);

перший цикл базової середньої освіти – адаптаційний (5-6 роки навчання);

другий цикл базової середньої освіти – базове предметне навчання (7-10 роки навчання);

перший цикл профільної середньої освіти – профільно-адаптаційний (11 рік навчання);

другий цикл профільної середньої освіти – профільний, професійного спрямування (12-13 роки навчання).

  1. Освітній процес в спеціальних школах для дітей з тяжкими порушеннями мовлення (крім класів для дітей з із складними порушеннями розвитку) організовується на рівні початкової та/або базової середньої освіти за такими циклами:

перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання);

другий цикл початкової освіти – основний (3-4 роки навчання);

перший цикл базової середньої освіти – адаптаційний (5-6 роки навчання);

другий цикл базової середньої освіти – базове предметне навчання (7-10 роки навчання).

Після здобуття базової середньої освіти в спеціальній школі для дітей з тяжкими порушеннями мовлення діти здобувають профільну освіту у ліцеях або закладах професійної (професійно-технічної) освіти або закладах фахової передвищої освіти.

  1. Домашні завдання у першому циклі початкової школи (1-2 класи) не задаються. Письмові домашні завдання у другому циклі початкової школи (3-4 класи) не є обов’язковими.

Домашні завдання у 5-13 класах задаються з урахуванням особливостей психофізичного розвитку учнів та педагогічних і санітарно-гігієнічних вимог. Зміст, обсяг і форма виконання домашніх завдань визначаються вчителем.

  1. Спеціальна школа для забезпечення здобуття загальної середньої освіти розробляє та використовує в освітній діяльності освітню програму. Освітні програми можуть бути розроблені на основі відповідної типової освітньої програми або освітніх програм, розроблених суб’єктами освітньої діяльності, науковими установами, фізичними чи юридичними особами і затверджених Державною службою якості освіти України відповідно до вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Рішення про використання закладом освіти для забезпечення здобуття загальної середньої освіти освітньої програми, розробленої на основі типової освітньої програми або іншої освітньої програми, приймається педагогічною радою закладу освіти.

Освітня програма, розроблена не на основі типової освітньої програми, підлягає затвердженню Державною службою якості освіти України у порядку, затвердженому МОН.

Не можуть бути затверджені та використовуватися освітні програми, що не передбачають досягнення учнями результатів навчання, визначених державними стандартами.

  1. Освітня програма спеціальної школи в обов’язковому порядку має містити корекційно-розвиткових складник, що враховує специфіку розвитку та потреб учнів.

Освітня програма спеціальної школи повинна містити навчальний план, в якому конкретизується перелік навчальних дисциплін (предметів) та кількість годин на тиждень.

  1. Освітня програма спеціальної школи схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується її керівником.
  2. На основі визначеного в освітній програмі спеціальної школи навчального плану педагогічна рада складає, а його керівник затверджує річний навчальний план (один або декілька), в якому конкретизується перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), обов’язкових для вивчення, вибіркових (за вибором учнів) освітніх компонентів, зокрема, навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів, та кількість навчальних годин на тиждень (та/або кількість годин на навчальний рік).
  3. Освітня програма та навчальний план спеціальної школи мають забезпечувати корекційно-розвитковий складник та предмети для вибору.

У спеціальній школі має бути забезпечено викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) способами, що є найбільш прийнятними для осіб відповідного віку, у тому числі шляхом адаптації/модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів).

Навчання учнів (вихованців) спеціальної школи має здійснюватися за допомогою найбільш прийнятних для таких дітей мов, методів і способів спілкування в освітньому середовищі (просторі) та максимально сприяти засвоєнню знань і соціальному розвитку. Зокрема для дітей, які є сліпими чи глухими, шляхом використання в освітньому процесі української жестової мови або шрифту Брайля; для дітей з розладами аутичного спектра – з використанням (за потреби) альтернативних способів комунікації, використання інших методів і способів, які забезпечують формування необхідних компетентностей для подальшого самостійного життя, розвиток комунікативних навичок.

Для дітей зі складними порушеннями розвитку використовуються методи та способи, які враховують потреби дитини та забезпечують формування компетентностей, необхідних для подальшого самостійного життя.

  1. У спеціальних школах забезпечується психолого-педагогічний супровід, надаються (проводяться) психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (заняття).
  2. Корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні заняття в спеціальній школі можуть проводитися у індивідуальній чи груповій формі.

Для проведення групових занять можуть формуватися та функціонувати міжкласні групи у кількості від 3 до 6 осіб. Формування таких груп здійснюється відповідно до індивідуальних програм розвитку учнів (вихованців). 

Індивідуальні заняття проводяться відповідно до індивідуальної програми розвитку.

 

  1. Психологічне забезпечення освітнього процесу в спеціальній школі здійснюється практичними психологами, соціально-педагогічний патронаж – соціальними педагогами.
  2. У спеціальній школі реалізується індивідуальна освітня траєкторія учня (вихованця), що передбачає розробку для кожного учня (вихованця) індивідуальної програми розвитку та індивідуального навчального плану (за потребою).
  3. Індивідуальна програма розвитку складається для кожного учня на підставі висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку його розвитку, наданого інклюзивно-ресурсним центром, та має містити інформацію про особливості та динаміку розвитку дитини, особливості засвоєння освітньої програми закладу освіти (її окремих освітніх компонентів), потребу в індивідуальному навчальному плані, потребу в адаптації/модифікації програми, перелік психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги), яких потребує дитина.

У разі наявності у спеціальній школі реабілітаційного відділення в індивідуальній програмі розвитку зазначається перелік реабілітаційних заходів, яких потребує дитина.

У разі відвідування учнем реабілітаційної установи індивідуальна програма розвитку узгоджується з індивідуальним планом реабілітації в такій установі.

Індивідуальна програма розвитку затверджується керівником спеціальної школи та підписується батьками або іншими законними представниками учня (вихованця).

  1. Індивідуальний навчальний план (за потреби) розробляється на підставі поданої батьками дитини чи особою, яка досягла повноліття, письмової заяви.

Індивідуальний начальний план розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

Індивідуальний навчальний план може визначати відмінні від визначених освітньою програмою закладу освіти послідовність, форму і темп засвоєння учнем освітніх компонентів.

Індивідуальний навчальний план повинен забезпечувати засвоєння учнем відповідної освітньої програми спеціальної школи із збереженням корекційно-розвиткового складника та передбачати його участь в усіх (можливих для такого учня) заходах.

  1. Особи з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями розвитку (крім інтелектуальних порушень), які завершили здобуття певного рівня загальної середньої освіти, отримують відповідний документ про освіту.

Здобувачі освіти з порушеннями інтелектуального розвитку, які здобули базову середню освіту, отримують документ про здобуття базової середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами відповідно до наказу МОН від 16.10.2018 р. №1109.

Здобувачі освіти з помірними порушеннями інтелектуального розвитку, які завершили повний курс навчання у спеціальній школі, отримують відповідний документ про освіту для осіб з помірними інтелектуальними порушеннями.

Групи подовженого дня

  1. У спеціальній школі в обов’язковому порядку утворюються групи подовженого дня, в яких, зокрема забезпечується реалізація корекційно-розвиткового складника освітньої програми закладу освіти та реабілітаційних заходів.

 

  1. Освітній процес у групах подовженого дня організовується вихователями спеціальної школи з урахуванням освітньої програми закладу освіти. Оплата праці вихователів спеціальної школи, що знаходиться у комунальній власності, у групі подовженого дня здійснюється за рахунок коштів освітньої субвенції відповідно до частини сьомої статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

 

  1. Групи подовженого дня у спеціальній школі створюються для:

реалізації освітньої програми спеціальної школи, що містить корекційно-розвитковий та виховний складники;

організації навчальної, виховної та пізнавальної діяльності учнів;

забезпечення корекційно-розвиткової допомоги;

забезпечення реабілітаційних заходів;

надання кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань;

формування в учнів ключових компетентностей, необхідних для подальшого самостійного життя;

забезпечення виконання індивідуальної програми розвитку та індивідуального навчального плану (за наявності);

організації дозвілля учнів.

 

  1. Організація та функціонування групи подовженого дня здійснюється з додержанням вимог законодавства щодо охорони праці, правил протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічних правил та норм.

 

  1. У спеціальній школі мають бути створені умови для організації денного відпочинку (сну) учнів першого класу, дітей, які цього потребують, та перебувають у групі подовженого дня.

 

  1. Режим роботи групи подовженого дня та організація освітнього процесу в ній мають відповідати Державним санітарним нормам та правилам «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів», затверджених наказом МОЗ від 20.02.2013 р. № 144, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за № 410/22942.

Режим роботи групи подовженого дня спеціальної школи має передбачати:

корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні заняття;

реабілітаційні заходи;

виконання домашніх завдань (за наявності);

харчування тривалістю не менш як 30 хвилин;

прогулянки на відкритому повітрі;

проведення виховних заходів та спортивно-оздоровчих занять.

 

  1. Учні спеціальної школи можуть перебувати в групі подовженого дня не більше шести годин на день.

На підставі заяви батьків (інших законних представників) учнів дозволяється батькам (іншим законним представникам) або уповноваженим ним особам (за нотаріально завіреною заявою) забирати учнів у зручний час. Для таких учнів має бути складений відповідний графік корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять і реабілітаційних заходів з метою реалізації індивідуальної програми розвитку та індивідуальної програми реабілітації.

 

Психолого-педагогічний супровід

  1. У спеціальній школі здійснюється психолого-педагогічний супровід кожного учня (вихованця). З цією метою педагогічні та медичні працівники здійснюють спостереження за учнями (вихованцями). Результати таких спостережень обговорюються на засіданнях психолого-педагогічного консиліуму з метою уточнення змісту, форм і методів навчання, застосування індивідуального підходу до учня (вихованця).

 

  1. Психолого-педагогічний консиліум утворюється у кожній спеціальній школі наказом керівника із затвердженням персонального складу та діє на підставі цього Положення та положення про психолого-педагогічний консиліум відповідного освітнього закладу.

До складу психолого-педагогічного консиліуму входять керівник спеціальної школи або його заступник (голова), медичний працівник, який входить до штату спеціальної школи або відповідного закладу охорони здоров’я, спеціальний педагог (корекційний педагог) (сурдопедагог, тифлопедагог, логопед тощо), практичний психолог, соціальний педагог, інші педагогічні працівники, в тому числі вчитель початкових класів, вчитель фізичної культури (лікувальної фізичної культури), вихователь. На засіданні психолого-педагогічного консиліуму обирається заступник голови та секретар консиліуму.

 

  1. На засідання психолого-педагогічного консиліуму можуть запрошуватися представник інклюзивно-ресурсного центру, на території обслуговування якого розташована спеціальна школа.

 

  1. Основними функціями психолого-педагогічного консиліуму є:

1) забезпечення психолого-педагогічного супроводу учнів (вихованців) спеціальної школи;

2) поглиблене вивчення стану здоров’я та розвитку учнів (вихованців) спеціальної школи, складання індивідуальної програми розвитку та індивідуального навчального плану (за потреби);

3) проведення моніторингу динаміки розвитку учнів (вихованців) та результатів корекційно-розвиткової роботи;

2) розробка рекомендацій щодо особливостей організації освітнього процесу відповідно до особливостей психофізичного розвитку учнів (вихованців), а також визначення індивідуальної освітньої траєкторії;

3) визначення оптимальних умов, форм і методів навчання з урахуванням освітніх потреб учня;

4) надання консультаційної допомоги батькам або іншим законним представникам, педагогічним працівникам з питань організації навчання учня (вихованця);

5) надання за запитом консультативної допомоги з питань організації навчання осіб з особливими освітніми потребами, що здобувають освіту в інклюзивних та спеціальних класах (групах) інших закладів дошкільної та загальної середньої освіти;

7) складання індивідуальної програми розвитку та надання консультацій батькам (іншим законним представникам) дітей, які не є учнями (вихованцями) спеціальної школи, а відвідують її для отримання реабілітації та/або корекційно-розвиткових і психолого-педагогічних послуг.

 

  1. Рішення психолого-педагогічного консиліуму фіксуються в протоколі засідання та ухвалюються більшістю голосів членів консиліуму. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови психолого-педагогічного консиліуму. Засідання психолого-педагогічного консиліуму проводяться у разі потреби, але не рідше ніж двічі на рік.
  2. Для прийняття рішення щодо індивідуальної освітньої траєкторії учня залучаються його батьки або інші законні представники.

Оцінювання результатів навчання

  1. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання. Освітня програма, яка використовується спеціальною школою, має містити опис організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

Оцінювання результатів навчання учня спеціальної школи здійснюється згідно із загальними критеріями оцінювання та з урахуванням індивідуального навчального плану (за наявності).

Система та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів визначаються МОН.

  1. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.

Кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію за кожний рівень повної загальної середньої освіти з державної мови, математики та інших предметів, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Учні спеціальної школи можуть бути звільнені від  проходження атестації за заявою батьків (одного з батьків) або інших законних представників відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого МОН.

  1. Облік оцінювання результатів навчання учнів протягом навчального року здійснюється у класних журналах. Результати навчання за рік зазначаються в особових справах учнів.

Виховання у спеціальних школах

  1. Виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу у спеціальній школі і ґрунтується на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина, принципах, визначених Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту» та «Про повну загальну середню освіту».

 

  1. У спеціальній школі спільними зусиллями всіх учасників освітнього процесу забезпечується єдність навчання, виховання і розвитку учнів.

Для всебічного розвитку учнів (вихованців) у спеціальній школі утворюються, зокрема, гуртки за інтересами, спортивні секції або залучаються заклади позашкільної освіти.

 

  1. Виховання здійснюється педагогічними працівниками, зокрема вихователями, відповідно до освітньої програми закладу освіти, режиму роботи спеціальної школи та спрямовується на формування компетентностей, необхідних для успішної соціалізації учня (вихованця).

 

Реабілітаційне відділення спеціальної школи

  1. В спеціальній школі з метою реалізації реабілітаційних заходів може бути створено реабілітаційне відділення, яке діє як структурний підрозділ відповідно до установчих документів спеціальної школи та на підставі положення про нього, затвердженого керівником.

 

  1. Реабілітаційне відділення може забезпечувати реалізацію заходів психолого-педагогічної реабілітації та соціально-побутової реабілітації (абілітація), а також забезпечення базових реабілітаційних заходів.

 

  1. Базові реабілітаційні заходи передбачають:

заняття з профільними спеціалістами з реабілітації, зокрема вчителем-логопедом, спеціальним (корекційним) педагогом (вчителем-дефектологом), вчителем-реабілітологом, практичним психологом, інструктором фізкультури;  

заходи з інструктором з фізичної реабілітації, фізичним терапевтом, ерготерапевтом та іншими, або з профільними лікарями, які уведені до штату спеціальної школи;

реабілітаційні послуги, у тому числі фізичну терапію, лікувальну фізкультуру, масаж загальний, механотерапію за потребою (локомоторну терапію, мотомедтерапію), апаратну фізіотерапію (теплолікування, вібротерапію), метод динамічної пропріоцептивної корекції із застосуванням рефлекторно-навантажувальних пристроїв, логопедичну корекцію, сурдопедагогічну корекцію, психологічну корекцію, педагогічну корекцію, соціальну адаптацію тощо.

  1. Реабілітаційне відділення спеціальної школи за наявності обладнання, персоналу та матеріально-технічної бази може здійснювати реабілітацію дітей, у тому числі:

1) ранню реабілітацію дітей (до 7 років), що полягає в поєднанні різних видів та форм реабілітації, передбачає залучення до реабілітаційного процесу батьків або осіб, які їх замінюють, чи уповноважені ними особи та включає, у тому числі консультативну допомогу сім’ям;

2) фізичну реабілітацію, що направлена на виконання комплексів фізичних вправ, спрямованих на поліпшення діяльності організму і координацію вправності рухів, відновлення фізичної дієздатності, підтримання нормального рівня життєдіяльності;

3) соціальну реабілітацію (абілітацію), що передбачає оволодіння основними соціальними навичками з метою вироблення та підтримання навичок автономного проживання, стереотипів безпечної поведінки, опанування навичками захисту власних прав та інтересів, забезпечення автономного проживання у суспільстві з необхідною підтримкою;

4) трудову реабілітацію для дітей з особливими освітніми потребами;

5) фізкультурно-спортивну реабілітацію спрямовану на підвищення рухової активності, оздоровлення, формування компенсаторних функцій організму і позитивної мотивації.

  1. Реабілітаційне відділення може надавати реабілітаційні послуги дітям, які не навчаються в цій спеціальній школі.

Відшкодування вартості реабілітаційних заходів для дітей, які не є учнями (вихованцями) спеціальної школи, здійснюється за рахунок бюджетних коштів у відповідності до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 27 березня 2019 р. № 309., або з інших джерел не заборонних законодавством.

 

  1. Реабілітаційні заходи учням (вихованцям) спеціальної школи надаються у відповідності до індивідуальної програми реабілітації та узгоджуються з індивідуальної програмою розвитку дитини (за наявності).

Реабілітаційні заходи дітям, які не є учнями (вихованцями) спеціальної школи, надаються відповідно до індивідуальної програми реабілітації.

Медичні працівники реабілітаційного відділення спеціальної школи за погодженням з лікарями забезпечують виконання медичних приписів закладів охорони здоров’я, в тому числі фізіотерапію, лікувальну фізичну культуру, застосування відповідного обладнання (оптичного, звукопідсилювального, ортопедичного), масаж тощо.

 

Особливості надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги)

  1. Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (допомога) надаються у рамках корекційно-розвиткового складника освітньої програми та навчального плану в індивідуальній або груповій формі у вигляді занять.

Для вихованців дошкільних груп (за умови наявності дошкільного відділення) такі заняття проводяться протягом дня.

Для учнів спеціальної школи  – як правило у другій половині дня, крім випадків, коли проведення таких занять у першу половину дня передбачено освітньою програмою закладу та медичними  показниками. Корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні заняття для учнів спеціальної школи не мають заважати опануванню ними Державного стандарту базової середньої освіти.

Для дітей, які не навчаються в спеціальній школі, корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні заняття можуть проводитися протягом дня. 

Такі заняття проводяться педагогічними працівниками, які мають відповідну вищу педагогічну освіту.

 

  1. Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття надаються в спеціальній школі відповідно до освітньої програми та навчального плану, а також із врахуванням індивідуальних програм розвитку. У тому числі в спеціальній школі можуть проводитися корекційно-розвиткові заняття з: лікувальної фізичної культури; ритміки (логоритміки); розвитку мовлення (формування вимови і мовлення); соціально-побутового орієнтування; орієнтування у просторі; розвитку слухового, зорового, тактильного сприймання; альтернативної комунікації; корекції розвитку; корекції мовлення;  корекції та розвитку психофізичних функцій (використання елементів: кінезіотерапії, анімалотерапії (іпо-, каніс-, феліно-, орніто-), арт-терапії (ізо-, драмо-, казко-, музико-, кіно-, піско-, ігро-, мульт-, фото-, кольоро-, пластилінової, танцювальної терапії, психогімнастики), працетерапії, ерготерапії, ароматерапії, Монтессорі-терапії) тощо.  

 

  1. Трудове навчання у спеціальній школі спрямовується на оволодіння учнями (вихованцями) трудовими вміннями і навичками, що є основою для подальшої професійної підготовки.

Трудове навчання здійснюється диференційовано з урахуванням психофізичних, індивідуальних особливостей учня (вихованця).

  1. У спеціальній школі особлива увага приділяється опануванню Базового компоненту дошкільної освіти (за умови наявності дошкільного відділення) та Державного стандарту загальної середньої освіти із врахуванням індивідуальних можливостей учнів (вихованців), формуванню компетентностей для самостійного життя, у тому числі:

1) для учнів (вихованців) з порушеннями зору – використанню в освітньому процесі шрифту Брайля, тактильних наочно-дидактичних та навчальних матеріалів, у тому числі рельєфних малюнків, або адаптованих під особливості зорового сприймання, збереженню зору та дотриманню режиму охорони зору, формуванню необхідних компетентностей для подальшого самостійного життя, у тому числі орієнтування в просторі, соціально-побутовому орієнтуванню, розвитку зорового та тактильного сприймання, визначенню оптимальних можливостей практичного використання зорових функцій кожним учнем (вихованцем), дозованого зорового та фізичного навантажень, забезпеченню відповідного розумного пристосування та використанню відповідних додаткових засобів для навчання, забезпеченню іншої необхідної корекційно-розвиткової допомоги;

2) для учнів (вихованців) з порушеннями слуху – корекційно-розвитковій допомозі, спрямованій на максимальне збереження та розвиток залишкового слуху, формування вимови, розвиток усного мовлення дітей із спостереженням за динамікою розвитку їх слухової функції; компенсаторному розвитку з використанням української жестової мови, білінгвального підходу до якісного засвоєння навчального матеріалу з усіх навчальних предметів (дисциплін);

3) для учнів (вихованців) з інтелектуальними порушеннями – корекційно-розвитковій допомозі, життєво-практичній спрямованості підготовки до самостійного життя на основі принципів диференційованого та особистісно-орієнтованого підходів;

4) для учнів (вихованців) з порушеннями опорно-рухового апарату – забезпеченню рухового та ортопедичного режимів, реабілітаційних заходів (лікувальної фізичної культури, масажу, фізіобальнеокліматотерапії, занять в басейні тощо) для забезпечення відновлення і розвитку резервних та компенсаторних можливостей організму;

5) для учнів (вихованців) з тяжкими порушеннями мовлення – корекційно-розвитковій допомозі, спрямованій на корекцію порушень мовленнєвої системи та ускладнень, які їх супроводжують (порушень усного та писемного мовлення, вторинної затримки психічного розвитку, розладів емоційно-вольової сфери тощо);

6) для учнів (вихованців) із розладами аутичного спектра формуванню необхідних компетентностей для подальшого самостійного життя, соціально-побутовому орієнтуванню, розвитку комунікативних навичок, у тому числі корекції порушень мовленнєвої системи та ускладнень, які їх супроводжують, розладів  емоційно-вольової сфери, формуванню альтернативної комунікації тощо.

Під час роботи з дітьми із складними порушеннями розвитку, які навчаються в окремих класах спеціальної школи, приділяється увага формуванню компетентностей для самостійного життя, у тому числі соціально-побутовому орієнтуванню, забезпеченню корекційно-розвиткової допомоги відповідно до індивідуальної програми розвитку.  

  1. У спеціальній школі можуть отримувати корекційно-розвиткові, психолого-педагогічні та реабілітаційні послуги, у тому числі на платній основі, діти з особливими освітніми потребами, які не є учнями (вихованцями) цієї спеціальної школи.

 

  1. Корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні послуги безкоштовно за рахунок штатних одиниць, надаються:

дітям з особливими освітніми потребами, які мають висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, виданий інклюзивно-ресурсним центром, та які не отримують за місцем навчання таких послуг за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, про що має бути надана довідка закладу освіти, у якому навчаються такі діти;

дітям дошкільного віку з особливими освітніми потребами, які мають висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, виданий інклюзивно-ресурсним центром, але не почали навчання в закладах дошкільної освіти.

 

  1. Для надання корекційно-розвиткових, психолого-педагогічних послуг та реабілітаційних послуг дітям, які не є учнями (вихованцями) спеціальної школи, керівник спеціальної школи веде облік дітей, із зазначенням терміну, на отримання та умов надання їм послуг.

Для проведення обліку батьки (інші законні представники) надають:

копію свідоцтва про народження дитини або документ, що посвідчує особу дитини (під час подання копії пред’являється оригінал);

копію відповідного витягу з медичної картки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом;

копію висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, наданого інклюзивно-ресурсним центром (за наявності);

копію індивідуальної програми розвитку, складену в закладі освіти, де дитина здобуває освіту (за наявністю);

копію індивідуальної програми реабілітації (за наявності);

копію медичної довідки із зазначенням вказівок та призначення лікаря та протипоказань до здійснення реабілітаційних заходів (за наявності).

 

  1. У випадку отримання корекційно-розвиткових, психолого-педагогічних та реабілітаційних послуг на платній основі між батьками (іншими законними представниками) дитини, яка потребує таких послуг, та закладом освіти підписується відповідний договір про надання послуг із зазначенням строків надання послуг, їх вартості та умов перебування в закладі освіти.

У договорі зазначається згода батьків (інших законних представників) дитини на обробку персональних даних, дотримання ними та дітьми правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, розроблення та реалізацію індивідуальної програми розвитку.

 

  1. Діти, які за станом здоров’я відповідно до витягу з медичної картки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом, не можуть відвідувати заклад освіти за інституційною очною формою освіти, до реабілітаційного відділення спеціальної школи не зараховуються.

 

  1. Під час карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів за рішенням керівника спеціальної школи може припинятися відвідування реабілітаційного відділення спеціальної школи дітьми, які не є учнями (вихованцями) спеціальної школи, за виключенням індивідуальних занять та реабілітаційних заходів, якщо вони організовані з дотриманням епідемічних норм та можуть бути забезпечені без контакту з учнями (вихованцями) спеціальної школи.

 

Матеріально-технічна база та фінансово-господарська

діяльність

  1. Матеріально-технічна база спеціальної школи включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші цінності, вартість яких відображена у балансі.

 

  1. Майно, закріплене за державною або комунальною спеціальною школою, належить їй на правах оперативного управління та не може бути вилучене, якщо інше не передбачено законодавством.

 

  1. Використання матеріально-технічної бази та провадження фінансово-господарської діяльності спеціальної школи здійснюється відповідно до законодавства.

 

  1. У спеціальній школі мають бути приміщення та обладнання для організації освітнього процесу, в тому числі надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги), реабілітаційних заходів, позакласної роботи.

Приміщення спеціальної школи та територія мають бути доступними для осіб з особливими освітніми потребами відповідно до будівельних норм, державних стандартів і правил.

 

  1. У спеціальній школі мають бути навчальний корпус з обладнаними кабінетами, у тому числі кабінет інформатики, класами, лабораторіями, залами, майстернями, бібліотекою (медіатекою), спортивною залою чи майданчиком, ресурсними кімнатами тощо. За завідування майстернями, кабінетами інформатики, навчальними (навчально-методичними) кабінетами, ресурсними кімнатами, лабораторіями, спортивними залами чи майданчиками, навчально-дослідними ділянками, бібліотекою (медіатекою) або за бібліотечну роботу чи роботу з бібліотечним фондом підручників передбачена доплата згідно з законодавством.

 

  1. Для надання (проведення) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (занять) у спеціальній школі можуть облаштовуватися та забезпечуються обладнанням такі приміщення:

1) кабінет практичного психолога;

2) кабінет соціального педагога;

3) логопедичний кабінет;

4) кабінет для проведення групових занять з ритміки (логоритміки);

5) кабінет лікувальної фізичної культури;

6) кімнати для психологічного розвантаження;

7) ресурсна кімната або кабінет соціально-побутового орієнтування;

8) навчально-виробничі майстерні для організації поглибленого трудового навчання;

9) кабінет трудового (предметно-практичного) навчання для учнів початкової школи;

10) кабінет для індивідуальних та фронтальних занять з розвитку слухо-зоро-тактильного сприймання та формування вимови.

У спеціальній школі мають бути спортивна зала та спортивний майданчик.

 

  1. У школах для дітей з порушенням зору створюються:

1) кабінет інформаційних ресурсів, обладнаний комп’ютерними тифлокомплексами із спеціально адаптованим програмним забезпеченням (для сліпих дітей тифлокомплекси мають бути укомплектовані брайлівським дисплеєм, для дітей із зниженим зором – технічними засобами збільшення) та брайлівським принтером;

2) бібліотека і читальна зала, розміри яких відповідають вимогам щодо розміщення та користування книгами, що видані з використанням шрифту Брайля, та спеціальними технічними засобами для читання, а також телесенсорними лупами та аудіокнигами;

3) майданчик для проведення занять з орієнтування у просторі;

4) клас з комп’ютерною технікою із спеціальним програмним забезпеченням для збільшення та озвучування текстів, телесенсорними лупами тощо.

Робоче місце учня (вихованця) такої школи забезпечується індивідуальним освітленням, а класи – додатковим освітленням дошки.

 

  1. У школах для дітей з порушеннями слуху створюються:
  • кабінет української жестової мови;
  • слуховий кабінет, обладнаний комплектом стаціонарної (дротової або бездротової) звукопідсилювальної апаратури колективного користування, комп’ютерною технікою з програмним забезпеченням для проведення групових занять з розвитку слухового  сприймання, формування навичок користування залишковим слухом у процесі мовленнєвого спілкування, нормалізації тембру, голосу, інтонації і ритму мовлення, розвитку здатності орієнтуватись у світі немовленнєвих звуків та діагностичною апаратурою, зокрема аудіометром, для проведення індивідуальної роботи з вивчення стану і динаміки порушеної слухової функції, виявлення резерву її розвитку, підбору і уточненню режиму слухової апаратури;
  • кабінет інформатики з комп’ютерною технікою із спеціальним програмним забезпеченням.
  1. У школах для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату створюються:

1) кабінети лікувальної фізичної культури (з розрахунку один кабінет на одного інструктора лікувальної фізичної культури (вчителя-реабілітолога) для роботи у дві зміни);

2) масажні кабінети.

 

  1. У реабілітаційному відділенні спеціальної школи відповідно до виду спеціальної школи можуть створюватися:

1) процедурний кабінет;

2) кабінет фізіотерапії;

3) офтальмологічний кабінет із затемненою кімнатою;

4) кабінет плеоптичного (плеопто-ортоптичного) лікування;

5) кабінет для занять з розвитку зорового сприймання;

6) кабінет дитячого психіатра (невролога), ортопеда;

7) масажний кабінет;

8) кабінети корекційно-відновлювальної сурдопедагогічної реабілітації для проведення індивідуальних та групових занять з розвитку слухового, слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови;

9) кабінети корекційно-відновлювальної сурдопедагогічної реабілітації, які обладнані слухомовними тренажерами та відповідним програмним забезпеченням;

10) кабінети для корекції та розвитку психофізичних функцій (використання елементів: кінезіотерапії, анімалотерапії (іпо-, каніс-, феліно-, орніто-), арт-терапії (ізо-, драмо-, казко-, музико-, кіно-, піско-, ігро-, мульт-, фото-, кольоро-, пластилінової, танцювальної терапії, психогімнастики), працетерапії, ерготерапії, ароматерапії, Монтессорі-терапії тощо);

11) інші кабінети для здійснення логопедичної, психологічної, педагогічної корекції, соціальної адаптації.

Кабінети та приміщення реабілітаційного відділення можуть використовуватися під час освітнього процесу. Приміщення для проведення психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять можуть використовуватися для проведення реабілітаційних заходів.

 

  1. Учні (вихованці) забезпечуються спортивним інвентарем та обладнанням, засобами навчання та іншим навчальним приладдям, іграшками та іграми, матеріалами для розвитку індивідуальних творчих здібностей, гурткової, секційної роботи, технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення відповідно до встановлених норм та порядку забезпечення осіб з особливими освітніми потребами допоміжними засобами для навчання, затверджених Кабінетом Міністрів України.

 

  1. Спеціальна школа може мати інші кабінети та приміщення відповідно до потреб освітнього процесу.

 

  1. Засновник забезпечує щоденне підвезення учнів (вихованців) до спеціальної школи та у зворотному напрямку, у випадку, якщо таке підвезення не перевищує годину часу або здійснюється в межах одного населеного пункту.

 

  1. Спеціальна школа має право здійснювати міжнародне співробітництво в установленому законодавством порядку.

 

  1. Спеціальна школа може надавати платні послуги для осіб, які не здобувають освіту в спеціальній школі. відповідно до законодавства, зокрема:

надавати (проводити) корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні послуги (заняття) на підставі договору між закладом освіти та батьками (законними представниками) дитини;

проводити реабілітаційні заходи у реабілітаційному відділенні (за умови створення його як структурного підрозділу спеціальної школи та отримання відповідної ліценції) та отримувати відшкодування вартості реабілітаційних заходів за рахунок бюджетних коштів відповідності до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 27 березня 2019 р. № 309, або за рахунок інших джерел на підставі договору між закладом освіти та батьками (законними представниками) дитини;

проводити, у тому числі на платній основі, для педагогічних працівників закладів освіти, інклюзивно-ресурсних центрів, батьків (інших законних представників) спеціальні курси, семінари, тренінги, стажування, підвищення професійної майстерності в іншій формі, що не потребує отримання відповідної ліцензії відповідно до підпункту 3-1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності»;

отримувати часткову оплату відповідно до законодавства за утримання учнів у пансіонах спеціальної школи відповідно до підпункту 19 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» та згідно з Порядком проживання та утримання учнів в пансіонах, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

у випадку тривалого перебування протягом дня в закладі освіти відповідно до підпункту 18 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності», забезпечувати харчуванням на платній основі дітям, які не є учнями (вихованцями) спеціальної школи, але відвідують реабілітаційне відділення спеціальної школи,  

забезпечувати на платній основі харчуванням працівників закладу освіти.

 

  1. Кошти, які отримує спеціальна школа за надання платних послуг, направляються на забезпечення діяльності спеціальної школи, оновлення її матеріально-технічної бази.

 

  1. Звітність про діяльність спеціальної школи здійснюється відповідно до законодавства.

 

У шкільному підручнику з хімії радять пити соду для лікування та профілактики раку

Втр, 11/17/2020 - 15:57
В українському підручнику з хімії вказано, що сода має профілактичні та лікувальні властивості при онкозахворюваннях.

При цьому інформація для підручника була взята із сайту Всеукраїнської асоціації пенсіонерів. 

Зокрема в підручнику зазначається, що водний розчин соди радять пити для “профілактики та лікування онкозахворювань, пом’якшення кашлю під час застуди” та при інших захворюваннях.  

 

Про наповнення підручника для учнів 9 класу розповіла на своїй сторінці у мережі Інна Доміна

“Мені дійсно подобається підручник з хімії для 9 класу Савчин М.М. – доступно і структуровано поданий базовий матеріал.

Але що ж нам робити з науковістю шкільних підручників? 

Коли вже нарешті у підручниках будуть подаватися новини сучасної науки, а не тренди нетрадиційної медицини з сайту Асоціації пенсіонерів?!”, – зазначила авторка. 

 

Користувачі мережі обурила й інша недоказова інформація, яку вони знайшли в цьому підручнику. 

Наприклад, Кароліна Айрапетян зазначає, що в підручнику вказано про спиртові компреси для при застудних захворюваннях. 

За матеріалами Українська Правда.Життя

Оплата самоізоляції вчителя та дистанційна робота

Втр, 11/17/2020 - 13:46

Незважаючи на заходи безпеки, у закладах освіти фіксуються численні випадки захворювань здобувачів освіти та педагогів на COVID-19. У разі виявлення коронавірусної хвороби в закладі освіти, для запобігання подальшому її розповсюдженню частина педагогічних працівників має піти на самоізоляцію, яка передбачає уникнення особою будь-яких контактів з іншими людьми. Зазвичай в одному закладі освіти на самоізоляцію одночасно змушені йти кілька освітян, що спричиняє проблеми в організації безперервного освітнього процесу.

ОПЛАТА САМОІЗОЛЯЦІЇ ПЕДАГОГА – 50% ВІД СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Для запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) до переліків страхових випадків на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності було додано самоізоляцію, пункт 5-1 статті 22 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“.

Тобто, тим працівникам закладів освіти, які знаходяться на самоізоляції, видається листок з тимчасової непрацездатності строком 14 днів.
Але частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено, що розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності не залежить від страхового стажу і виплачується особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, в розмірі 50% середньої заробітної плати (доходу). https://bit.ly/38OoSG2

ОДНОЧАСНА ОПЛАТА САМОІЗОЛЯЦІЇ ТА ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ – НЕМОЖЛИВА

Водночас частина освітян, перебуваючи на самоізоляції, здійснює навчання учнів у дистанційному форматі, щоб забезпечити право кожного здобувача на освіту відповідно до статті 53 Конституції України. Крім того, є випадки, коли вчителі, переносячи хворобу на COVID-19 в легкій формі, продовжують навчати учнів дистанційно, оскільки ця хвороба має довготривалий характер. Адже частина учнів, що перебувала в контакті з хворими на COVID-19, також знаходиться на самоізоляції й потребує дистанційного навчання.

Однак виникає інша проблема – частина керівників закладів освіти змушує вчителів здійснювати навчання учнів у дистанційному форматі під час самоізоляції, коли вчитель має листок тимчасової непрацездатності і, відповідно, не повинен працювати. Водночас, щоб забезпечити право учнів на освіту, потрібно одночасно замінювати одразу декількох вчителів, які хворіють на COVID-19 та/або перебувають на самоізоляції.

Тобто, педагогічним працівникам, які виявили свідомість, пішли на самоізоляцію, не приховуючи контакту з хворим і оформивши листок із тимчасової непрацездатності, та продовжують здійснювати свої посадові обов’язки – навчання дітей для забезпечення права кожного на освіту, виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності у розмірі 50%. Фактично, така практика позбавляє педагогічних працівників половини заробітної плати.

Це порушує права вчителів на отримання винагороди за виконану ними роботу, відповідно до встановлених норм праці, часу та посадових обов’язків у повному обсязі. Адже здійснення одночасної оплати лікарняного листа по самоізоляції та дистанційної роботи законодавством не передбачене.

ДИСТАНЦІЙНА РОБОТА ПРАЦІВНИКА – ЯК ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ПІД ЧАС САМОІЗОЛЯЦІЇ

Дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця. https://bit.ly/32PnH5p

У статті 60 Кодексу законів про працю України зазначено, що на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або… умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.
Тобто, якщо педагогічний працівник має змогу здійснювати дистанційну роботу під час самоізоляції, за погодженням з керівництвом закладу освіти, він може здійснювати її і не оформлювати листок із тимчасової непрацездатності для самоізоляції. У цьому випадку оплата праці буде здійснюватися у повному обсязі.

Але, у разі прояву ознак хвороби, працівник повинен сконтактувати зі своїм лікарем та оформити листок непрацездатності по хворобі, і обов’язково повідомити про це керівника закладу освіти.

САМОІЗОЛЯЦІЯ – ЦЕ СВІДОМЕ УНИКНЕННЯ КОНТАКТІВ

Поширення коронавірусу набуло у нашій країні катастрофічних масштабів. Одним із запобіжників розповсюдження інфекції є свідоме уникнення контактів людиною, яка близько контактувала з особами, що захворіли на COVID-19, або з підозрою на інфікування чи підтвердженим діагнозом COVID-19.

Строк самоізоляції повинен тривати не менше 14 днів із дати початку випадку, який став причиною самоізоляції. У випадку хвороби, лікар визначає строк самоізоляції особи на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я хворого на COVID-19.

Саме тому я звертаюся до всіх учасників освітнього процесу із проханням і закликом до розсудливого, свідомого та поважливого ставлення до власного здоров’я і здоров’я інших. Лише уважне дотримання правил із власної безпеки і безпеки оточення може допомогти нашій країні подолати епідемію коронавірусу і повернутися до якісної і безпечної роботи освітнього процесу.

 

МОН проводить опитування в рамках проекту оновлення системи шкільного харчування

Втр, 11/17/2020 - 10:52

Відповідно до Плану заходів з реформування системи шкільного харчування, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 р. № 1008-р, Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України спільно із іншими органами влади розроблено Методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти та затверджено їх наказом Мінекономіки від 30.10.2020 №2208-20 (далі – Методичні рекомендації).

Пропонуємо закладам освіти, засновникам закладів освіти, органам управління у сфері освіти, зокрема представникам відповідних тендерних
комітетів, ознайомитися із Методичними рекомендаціями.

Принагідно інформуємо, що Мінекономіки заплановано проведення вебінару з питань застосування Методичних рекомендацій. До 20.11.2020 за посиланням можна поставити запитання, що виникли під час ознайомлення із документом, для їх висвітлення під час вебінару.

Про дату, час і посилання, за яким відбуватиметься вебінар, буде поінформовано додатково.

Додаток: Методичні рекомендації на 24 арк. в 1 прим.

Заступник Міністра                                                                           Світлана ДАНИЛЕНКО

Лист МОН №1/9-625 від 13.11.2020 року

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти

Втр, 11/17/2020 - 10:37

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
(Мінекономіки)

НАКАЗ №2208 від 30.10.2020р.

Про затвердження
Методичних рекомендацій
щодо методології особливостей
здійснення закупівель у сфері
організації харчування в закладах освіти

 

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 9 Закону України “Про публічні закупівлі” (зі змінами), пункту 4 плану заходів з реформування системи шкільного харчування, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року № 1008, пункту 181 плану пріоритетних дій Уряду на 2020 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2020 року № 1133, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти, що додаються.

2. Директорату державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів забезпечити розміщення Методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти на офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України згідно з розподілом обов’язків.

Міністр розвитку економіки, торгівлі
та сільського господарства України                                    Ігор ПЕТРАШКО

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо методології особливостей здійснення закупівель
у сфері організації харчування в закладах освіти

1. Ці Методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти (далі -Рекомендаційна методологія) розроблено відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з метою підвищення ефективності закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти та дотримання принципів здійснення публічних закупівель.

Рекомендаційна методологія містить рекомендації щодо:
1) основних вимог під час розроблення тендерної документації із урахуванням специфіки предмета закупівель товарів і послуг (далі – закупівля) у сфері організації харчування в закладах освіти;

2) особливостей здійснення закупівель товарів, які включені до розділу ДК 021:2015-15000000-8 “Продукти харчування, напої, тютюн та супутня продукція” (далі – Товари), та послуг за кодами ДК 021:2015-55520000-1 “Кейтерингові послуги”, ДК 021:2015-55510000-8 “Послуги їдалень” (далі -Послуги).

2. Ця Рекомендаційна методологія базується на комплексному аналізі проблематики здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти та спрямована на уникнення потенційних ризиків, пов’язаних із недобросовісною конкуренцією між учасниками процедури закупівлі, дискримінаційними кваліфікаційними критеріями, недотриманням зобов’язань учасником процедури закупівлі перед замовником за договором про закупівлю, ознаками змови, зловживанням оскарженнями, що виявлені під час закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти.

3. Мета цієї Рекомендаційної методології полягає у підготовці рекомендацій щодо розроблення єдиного підходу до організації закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю.

4. Ця Рекомендаційна методологія розроблена, щоб допомогти замовникам під час здійснення відповідних закупівель організовувати та проводити процедури закупівлі із дотриманням принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності, добросовісної конкуренції, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників процедури закупівлі та рівного ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням.

5. Ця Рекомендаційна методологія складається із розділів, які містять конкретизовані рекомендації щодо встановлення вимог до учасників процедури закупівлі та предмета закупівлі, що можуть використовуватися замовниками під час підготовки тендерної документації, ураховуючи очікувану вартість предмета закупівлі, обсяги закупівлі та специфіку предмета закупівлі в конкретних випадках.

6. Рекомендаційна методологія може застосовуватися під час здійснення спрощених закупівель.

7. У цій Рекомендаційній методології терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) та “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” (далі – Закон про безпечність).

Рекомендації щодо організації закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти

8. Перед початком проведення процедури закупівлі замовник, керуючись принципами здійснення публічних закупівель та недискримінації учасників, визначених статтею 5 Закону, планує закупівлю, визначає предмет закупівлі та його очікувану вартість.
Учасники процедури закупівлі (резиденти та нерезиденти) усіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Замовники мають забезпечити вільний доступ усіх учасників процедури закупівлі до інформації про закупівлю, передбаченої Законом.

9. Замовник керується вартісними межами, встановленими частиною першою статті 3 Закону.

10. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану закупівель.
Планування та інші передумови здійснення закупівель передбачені статтею 4 Закону. Оприлюднення річного плану закупівель замовниками заздалегідь, наприклад, на початку року, може сприяти підвищенню рівня конкуренції серед учасників процедури закупівлі та результативності тендеру.

11. Для забезпечення ефективного планування, успішного проведення закупівель та досягнення максимальної економії замовникам рекомендовано проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання, а під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі використовувати Примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджену наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі – Примірна методика).
Попередні ринкові консультації можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками процедури закупівлі.
Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання в підготовці вимог до тендерної документації.

12. Очікувану вартість предмета закупівлі рекомендовано визначати з урахуванням вимог пунктів 1 – 3 розділу III Примірної методики та рішення органів місцевого самоврядування (у разі наявності відповідного рішення).

13. Під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі замовник має визначати код національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, за показником четвертої цифри.
Наприклад, у разі закупівлі твердого сиру, замовником вказується код ДК 021:2015-15540000-2 Сирні продукти (конкретна назва – “Твердий сир”).

14. Відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, за обсягом, номенклатурою, місцем поставки предмета закупівлі. Відповідно до вимог Закону обсяг та кількість є тотожними поняттями.

15. Замовник відповідно до статті 10 Закону самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію про закупівлю відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за №610/34893.

Рекомендації щодо підготовки тендерної документації

16. Перелік інформації, яку має містити тендерна документація, наведений у статті 22 Закону.

17. Замовником у тендерній документації зазначаються умови щодо надання інформації та способів підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі, установленим кваліфікаційним критеріям, та відсутності підстав, установлених статтею 17 Закону.

18.3 метою створення умов для добросовісної конкуренції серед потенційних учасників процедури закупівлі замовнику, під час формування тендерної документації, рекомендовано варіювати кількість необхідних документів залежно від складності предмета закупівлі, розміру очікуваної вартості предмета закупівлі з дотриманням принципу пропорційності.

19. Рекомендовано у тендерній документації конкретизувати вимоги щодо подання документів у складі тендерних пропозицій іноземними учасниками процедури закупівлі або надання відповідної інформації, у разі якщо такі документи не передбачені законодавством країни, у якій зареєстровані такі учасники, з метою забезпечення застосування принципів здійснення публічних закупівель, таких як добросовісна конкуренція серед учасників процедури закупівлі, недискримінація таких учасників та рівне ставлення до них.

20. У разі якщо учасниками процедури закупівлі є нерезиденти, такі учасники можуть надавати замовнику документи та інформацію на підтвердження відповідності встановленим у тендерній документації вимогам, з урахуванням законодавства країни реєстрації такого учасника.

21. У разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднаннями інформації.

22. Під час визначення вимог до учасників процедури закупівлі необхідно враховувати норми Закону про безпечність та зазначати відповідну інформацію в тендерній документації відповідно до частини третьої статті 22 Закону.

Рекомендації щодо кваліфікаційних критеріїв

23. Замовник може установити такі критерії:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

24. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників процедури закупівлі.
Відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або з вимогою щодо усунення порушення під час проведення закупівлі.

25. Учасниками процедури закупівлі можуть бути резиденти або нерезиденти, у тому числі об’єднання учасників.

26. Замовник може передбачити в тендерній документації можливість для учасників процедури закупівлі підтверджувати такі кваліфікаційні критерії: наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, шляхом залучення потужностей інших суб’єктів господарювання, як субпідрядників/співвиконавців.

Наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій

27. У разі якщо замовником встановлюється такий кваліфікаційний критерій, як наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій для виробництва і (або) постачання предмета закупівлі, для підтвердження цього кваліфікаційного критерію замовником в тендерній документації може зазначатися перелік обладнання та матеріально-технічної бази, які необхідні та достатні для надання Послуги та постачання Товарів.

28. Для підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі відповідного обладнання та матеріально-технічної бази (складів, приміщень, харчоблоків, транспортних засобів, холодильного обладнання тощо) в тендерній документації рекомендовано передбачати подання таким учасником інформації про наявність техніки, обладнання, приміщень, складів, транспортних засобів, холодильного обладнання, тощо та копій документів, які підтверджують їх наявність та правовий статус (володіння, користування тощо).

29. До документів, копії яких надаються учасником процедури закупівлі, що підтверджують правовий статус набуття (володіння, користування) складів, приміщень, харчоблоків можуть належати:

1) договори про право власності або інші правочини, що підтверджують право власності учасника процедури закупівлі на об’єкти матеріально-технічної бази, завірені належним чином таким учасником;

2) договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу об’єктів матеріально-технічної бази та інші правочини, передбачені законодавством (у разі, якщо об’єкти матеріально-технічної бази належать учаснику процедури закупівлі не на праві власності), завірені належним чином таким учасником;

3) акти приймання-передачі об’єктів матеріально-технічної бази або інші документи, передбачені умовами договорів, зазначених у цьому підпункті, або законодавством, що підтверджують передання учаснику процедури закупівлі об’єктів матеріально-технічної бази, у тому числі передбачені умовами договорів суборенди, сублізингу та інших правочинів, стороною якого є третя особа, яка не є власником техніки, завірені належним чином таким учасником.

30. Учасникам процедури закупівлі необхідно підтверджувати у складі тендерних пропозицій інформацію щодо наявності експлуатаційного дозволу для потужностей з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження або державної реєстрації потужностей з виробництва та/або обігу харчових продуктів у випадках, визначених відповідно статтями 23 та 25 Закону про безпечність. Дана інформація зазначена у реєстрі операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл, та державному реєстрі потужностей операторів ринку, що оприлюднені на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Під час закупівлі кейтерингових послуг або Товарів замовник у тендерній документації може передбачати необхідність надання інформації про впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) на потужностях.

31. До документів, копії яких надаються учасником процедури закупівлі, що підтверджують правовий статус набуття (володіння, користування) транспортним засобом можуть відноситися:

1) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу або інший документ, який відповідно до законодавства, посвідчує право власності (обліку), завірені належним чином;

2) договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та інші правочини, передбачені законодавством (у разі, якщо транспортний засіб належить учаснику процедури закупівлі не на праві власності), завірені належним чином таким учасником;

3) акт приймання-передачі транспортного засобу або інші документи, передбачені умовами договорів, зазначених у цьому пункті, або законодавством, що підтверджують передачу учаснику процедури закупівлі транспортного засобу, у тому числі передбачені умовами договорів суборенди, сублізингу та інших правочинів, стороною якого є третя особа, яка не є власником транспортного засобу, завірені належним чином таким учасником;

4) документ, копія якого належним чином завірена власником транспортного засобу, що підтверджує його право власності на транспортний засіб, у разі якщо учасником процедури закупівлі отримано зазначений транспортний засіб за договором суборенди, сублізингу або іншим правочином, стороною якого є третя особа, яка не є власником транспортного засобу;

5) договори суборенди, сублізингу транспортного засобу або інші правочини, укладені власником з третьою особою, яка не є власником транспортного засобу, та які підтверджують право орендодавця, лізингодавця та цієї третьої особи надавати її у користування, завірені належним чином таким учасником.

32. Договори та інші правочини, передбачені законодавством, мають бути чинні на день подання тендерної пропозиції та містити умови про можливість пролонгації строку їх дії на строк надання відповідних Послуг чи постачання Товарів, у разі якщо їх строк менше строку договору про закупівлю.

Наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід

33. У разі якщо замовником установлюється такий кваліфікаційний критерій, як наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, інформація для підтвердження цього кваліфікаційного критерію може подаватися таким учасником у вигляді довідки.

34. Інформація, зазначена у довідці, може бути підтверджена копіями документів, завіреними учасником процедури закупівлі:

1) трудових книжок; або

2) наказів про призначення на посаду, наказів про сумісництво (за наявності); або

3) цивільно-правових угод з особами, що будуть задіяні учасником процедури закупівлі протягом усього терміну виконання договору про закупівлю; або

4) інших документів, передбачених законодавством, та які підтверджують наявність правовідносин учасника процедури закупівлі з відповідними працівниками.

35. Рекомендовано передбачати в тендерній документації подання копій документів про освіту відповідних працівників, документального підтвердження проходження такими працівниками навчання з питань гігієни та розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) та копії чинних медичних книжок з відмітками про проходження ними обов’язкового профілактичного медичного огляду.

 

36. Розрахунок чисельності працівників (технолог, повар, кухонний робітник, комірник тощо), які безпосередньо беруть участь у наданні Послуг, рекомендовано здійснювати відповідно до Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.2010 за№ 1308/18603.

Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)

37. У разі якщо замовником встановлюється такий кваліфікаційний критерій, як наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), для підтвердження цього кваліфікаційного критерію замовник може встановити перелік інформації, що зазначається в довідці.

38. До документів, копії яких надаються учасником процедури закупівлі, що підтверджують інформацію, зазначену у довідці, можуть належати:

1) аналогічний договір (договори) за предметом закупівлі з усіма додатками та невід’ємними частинами договору;

2) документи, які підтверджують виконання аналогічного договору (договорів) за предметом закупівлі, зокрема такі, як акти надання послуг, поставки товарів або товарно-транспортні накладні.

39. При закупівлі Послуг замовнику рекомендовано визначити критерій аналогічності договору шляхом зазначення конкретного предмета договору.

Наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю

40. У разі якщо замовником встановлюється такий кваліфікаційний критерій, як наявність фінансової спроможності, згідно з статтею 16 Закону, фінансова спроможність підтверджується фінансовою звітністю.

41. У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).

42. Подання фінансової звітності юридичними особами та іноземними суб’єктами господарської діяльності передбачено Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 № 996-XIV та наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 “Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868 (зі змінами).

43. Замовнику в тендерній документації рекомендовано передбачати період, за який буде підтверджено фінансову спроможність учасником процедури закупівлі, шляхом подання фінансової звітності за відповідний період, з урахуванням періоду проведення процедури закупівлі. Замовник може передбачити в тендерній документації конкретний обсяг доходу (виручки), що підтверджується звітом про фінансові результати (звітом про сукупний дохід).

44. У разі участі у процедурі закупівлі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації, зокрема копій документів кожного учасника, що складають фінансову звітність, за звітний період.

Особливості визначення технічних та якісних характеристик предмета закупівлі

45. Для можливості розрахунку ціни тендерної пропозиції замовник у складі тендерної документації надає технічну специфікацію.

46. Замовнику під час визначення в тендерній документації технічних та якісних характеристик предмета закупівлі не рекомендовано допускати посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, або тип предмета закупівлі, джерело походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз “або еквівалент”.

47. Маркування Товарів повинно відповідати вимогам Закону України “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів”.

48. Замовнику рекомендовано посилатися в тендерній документації на конкретне маркування, в тому числі маркування або сертифікати:
1) що підтверджують відповідність еквівалентним вимогам;
2) видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або в інший спосіб, визначений законодавством.

49. Замовнику рекомендовано під час проведення процедури закупівлі Послуги встановлювати в тендерній документації такі норми:
1) наявність чинних договорів щодо вивезення та утилізації відходів;
2) наявність графіків, маршрутів постачання та обсягів постачання Товарів, з урахуванням термінів їх придатності та наявності умов для їх зберігання, транспортування швидкопсувних, охолоджених або заморожених Товарів.

50. Під час підготовки технічної специфікації до предмету закупівлі замовнику рекомендовано врахувати нормативні правові акти щодо норм та порядку організації харчування учнів у закладах освіти.

51.3 метою належного забезпечення особливих дієтичних потреб певних груп учнів замовнику рекомендовано зазначати в тендерній документації інформацію щодо орієнтовної кількості таких учнів та видів таких потреб (у разі наявності відповідної потреби).

Рекомендації щодо особливостей забезпечення тендерної пропозиції та забезпечення виконання договору

52. З метою недопущення зловживань учасниками процедури закупівлі під час процедури закупівлі, зниження ризику зриву закупівель, надання гарантій виконання взятих учасниками процедури закупівлі зобов’язань, що виникли в результаті подання тендерної пропозиції, замовником у тендерній документації можуть передбачатися положення щодо надання учасниками процедури закупівлі забезпечення тендерної пропозиції.
Відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель, забезпеченням тендерної пропозиції є забезпечення виконання зобов’язань учасником процедури закупівлі перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Гарантія може надаватися: банківськими установами, страховими компаніями, фінансовими компаніями.

53. Замовник не може зазначати у положеннях щодо гарантії, яка конкретно установа її має надати.

54. Розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати трьох відсотків у разі закупівлі Послуг чи Товарів.

55. Відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику процедури закупівлі в разі:
1) закінчення строку дії тендерної пропозиції та строку забезпечення тендерної пропозиції;
2) укладення договору про закупівлю з учасником процедури закупівлі, який став переможцем процедури закупівлі;
3) відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання;
4) закінчення тендеру в разі неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників процедури закупівлі, які подали тендерні пропозиції.

56. Для забезпечення належного виконання договору про закупівлю учасником-переможцем процедури закупівлі та недопущення необгрунтованого невиконання зобов’язань за договором про закупівлю замовник може передбачити положення щодо внесення учасником-переможцем забезпечення виконання договору про закупівлю.
Відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель, забезпеченням виконання договору про закупівлю є виконання зобов’язань учасником процедури закупівлі перед замовником за договором про закупівлю.

57. Згідно із законодавством у сфері публічних закупівель розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю.

58. Відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:
1) після виконання переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю;
2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору про закупівлю в разі визнання результатів процедури закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;
3) у випадках, передбачених статтею 43 Закону;
4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

59. Відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель в забезпеченні тендерної пропозиції та забезпеченні виконання договору про закупівлю повинно бути зазначено, що установа, яка її видала, бере на себе обов’язок сплатити замовнику всю суму, зазначену в гарантії, якщо настане гарантійний випадок з вини учасника, а також відсутні умови, що ускладнюють її стягнення.

Критерії оцінки тендерних пропозицій

60. Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації шляхом застосування електронного аукціону.

61. При формуванні тендерної документації замовнику рекомендовано застосовувати такі критерії оцінки:
1) ціна; або
2) вартість життєвого циклу; або
3) ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.
Під час визначеня вартості замовнику рекомендовано використовувати Примірну методику визначення вартості життєвого циклу, затверджену наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 28.09.2020 № 1894.

62. Якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, крім ціни, замовником застосовуються інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу.

63. Замовнику рекомендується обґрунтовано визначати питому вагу кожного окремого нецінового критерія. Рекомендується визначати один критерій вагою на рівні від одного до десяти відсотків, а вагою від 10 відсотків до ЗО відсотків – лише в економічно обґрунтованих випадках.

64. У разі застосування нецінових критеріїв оцінки, такі критерії не мають містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Рекомендації щодо формальних (несуттєвих) помилок

65. Тендерна пропозиція учасника процедури закупівлі має повністю відповідати вимогам тендерної документації замовника. Для уникнення відхилення учасника процедури закупівлі за допущення в тендерній пропозиції орфографічних помилок, описок та інших помилок, які не впливають на її зміст, замовником в тендерній документації, відповідно до статті 22 Закону, зазначається опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок.

66. Замовник визначає перелік формальних (несуттєвих) помилок відповідно до Переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за №715/34998.

Загальні рекомендації до проекту договору

67. Тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.

68. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених Законом.

69. В укладеному договорі про закупівлю умови договору про закупівлю не мають відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції без зменшення обсягів закупівлі. Тому замовнику необхідно розробити проект оговору про закупівлю таким чином, щоб при укладенні такого договору не змінювати його умови.

70. В проекті договору про закупівлю може бути визначений порядок надання Послуг або постачання Товарів, а також дії замовника у разі, якщо такі Послуги або Товари не відповідають визначеним вимогам щодо якості.

71. В проекті договору про закупівлю Товарів замовнику рекомендовано встановити вимогу щодо забезпечення учасником процедури закупівлі наявності переліку обов’язкової інформації про харчові продукти на кожну їх партію на момент постачання харчового продукту замовникові, відповідно до вимог статті 6 Закону України “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів”.

Істотні умови договору про закупівлю

72. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону, зокрема:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо надання Послу або постачання Товарів у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
3) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості робіт), у тому числі у разі коливання ціни на Товар або Послугу на ринку;
4) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування — пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
5) зміни курсу іноземної валюти, регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

73. Замовнику рекомендовано включити до проекту договору про закупівлю конкретний перелік випадків, коли можуть змінюватись істотні умови договору про закупівлю та безпосередньо сам порядок зміни умов договору. Випадки внесення змін до договору про закупівлю застосовують після його підписання та до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі.

74. Порядок зміни умов договору про закупівлю визначається замовником самостійно, з дотриманням законодавства.

75. Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках, визначених статтею 41 Закону, з урахуванням рекомендацій наведених у пункті 69 цієї Рекомендаційної методології.

76. Порядок зміни умов договору про закупівлю та розірвання договорів про закупівлю передбачений статтею 188 ГК України та статтею 652 ЦК України.

Унесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

77. У разі внесення змін до договору про закупівлю замовник має пам’ятати про необхідність опублікування в електронній системі закупівель повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону, з урахуванням рекомендацій наведених у пункті 69 цієї Рекомендаційної методології.

78. В електронній системі закупівель необхідно публікувати договори про закупівлю та всі додатки до нього.

Рекомендації щодо застосування санкцій, як превентивного заходу від недобросовісних учасників

79. Відповідно до Закону замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків -протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

80. Виходячи зі змісту ЦК України, зміна або розірвання договору про закупівлю допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором про закупівлю або законодавством. Договір про закупівлю може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору про закупівлю другою стороною та в інших випадках, встановлених договором про закупівлю або законодавством. У разі порушення зобов’язання учасником процедури закупівлі перед замовником за договором про закупівлю настають правові наслідки, встановлені таким договором або законодавством:
1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором про закупівлю або законодавством, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов’язання учасником процедури закупівлі перед замовником за договором про закупівлю;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

81. Виходячи зі змісту ГК України замовник та учасник процедури закупівлі несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором про закупівлю.

82. Види господарських санкцій, зокрема відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції, визначені ГК України.

83. Виходячи зі змісту ЦК України у разі порушення зобов’язання учасником процедури закупівлі перед замовником за договором про закупівлю замовник має право частково або в повному обсязі відмовитися від такого зобов’язання, якщо це встановлено договором про закупівлю або законодавством. Одностороння відмова від зобов’язання за договором про закупівлю не звільняє учасника процедури закупівлі від відповідальності за порушення такого зобов’язання.

84. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності передбачений статтею 222 ГК України, відповідно до положень якої замовник або учасник процедури закупівлі, що порушили майнові права або законні інтереси сторін, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій замовник або учасник процедури закупівлі, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законодавстом.

85. Для реалізації права замовника відмовити учаснику процедури закупівлі в участі у процедурі закупівлі у майбутньому, замовникові рекомендовано передбачати відповідні умови у проекті договору про закупівлю та договорі про закупівлю щодо порядку розірвання такого договору, застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків.

Рекомендації щодо особливостей застосування аномально низької ціни тендерної пропозиції

86.3 метою попередження виникнення проблем з демпінгом, недобросовісною, антиконкурентною поведінкою на ринку в електронній системі закупівель застосовується механізм аномально низької ціни тендерної пропозиції.

87. Аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично, за умови наявності не менше двох учасників процедури закупівлі, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі.

88. У разі надання найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, що є аномально низькою, учасник процедури закупівлі повинен надати обґрунтування в довільній формі щодо ціни або вартості Послуги або Товару. Тому під час підготовки тендерної документації замовнику рекомендовано визначати орієнтовний перелік обставин щодо належного обґрунтування учасником аномально низької ціни тендерної пропозиції, передбачений частиною чотирнадцятою статті 29 Закону.
Обґрунтування надається учасником в довільній формі.

 

Заступник директора директорату
державної політики у сфері санітарних
та фітосанітарних заходів –
начальник головного управління
з питань підакцизної продукції та
органічного виробництва                                                              Людмила ХОМІЧАК

Нагадаємо, МОЗ пропонує проводити щеплення дітей в школах

У закладах П(ПТ)О МОН рекомендує проводити змішане навчання

Птн, 11/13/2020 - 16:55

Із 16 листопада закладам професійної (професійно-технічної) освіти П(ПТ)О рекомендовано проводити навчання за змішаною формою з внесенням змін до графіка освітнього процесу та розкладу занять. Важливо, що відвідувати заняття учні зможуть групами не більш ніж 20 осіб.

Такі рекомендації з урахуванням рішення Уряду щодо посилення протиепідемічних заходів надає Міністерство освіти і науки у листі керівникам департаментів освіти і науки, закладів профтехосвіти та навчально-методичних центрів.

Готуючись до змішаного навчання, адміністрації варто організувати процес у такий спосіб, щоб учні та педагоги менше контактували між собою, наприклад, змінити тривалість перерв, час початку та завершення занять тощо. У закладі також рекомендовано організувати регулярне прибирання, проведення дезінфекції предметів загального вжитку. Крім того, в цей період доступ сторонніх осіб, які не беруть участі в освітньому процесі, забороняється.

Нагадаємо, що раніше МОН визначило алгоритм дій працівників профтехів у разі виявлення ознак респіраторного захворювання в учнів або педагогів. Наразі ці рекомендації залишаються чинними.

Лист МОН №1/9-629 ВІД 13.11.2020 р.

 

Керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій
Керівникам навчально-методичних (науково-методичних) центрів (кабінетів) професійно-технічної освіти
Керівникам закладів професійної (професійно-технічної) освіти

 

Щодо організації освітнього процесу у закладах професійної (професійно-технічної) освіти з 16 листопада 2020 року

 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» закладам вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти рекомендовано було запровадити дистанційне навчання з 15 жовтня по 15 листопада 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 р. № 1100 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641, згідно з якими забороняється відвідування закладів освіти здобувачами освіти групами кількістю більш як 20 осіб, крім закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та спеціалізованої мистецької освіти.

Враховуючи зазначене вище, рекомендуємо в закладах професійної (професійно-технічної) освіти з 16 листопада 2020 року проводити навчання за змішаною формою з внесенням відповідних змін до графіку освітнього процесу та розкладу занять з огляду на епідемічну ситуацію в кожному конкретному регіоні та закладі П(ПТ)О.

 

У разі прийняття закладом П(ПТ)О відповідного рішення, просимо враховувати рекомендації, які попередньо надавалися Міністерством листами від 17.08.2020 №1/9-445 та від 03.09.2020 № 1/9-507 стосовно забезпечення режиму роботи закладу П(ПТ)О, враховуючи необхідність мінімізації контактування між собою учасників освітнього процесу, заборони перебування у закладі П(ПТ)О сторонніх осіб, миття рук, регулярного прибирання, включаючи чищення і дезінфекцію, а також алгоритму дій працівників закладу П(ПТ)О у разі виявлення ознак респіраторного захворювання в учасників освітнього процесу.

Також просимо провести додаткову роз’яснювальну роботу з колективами закладів П(ПТ)О щодо організації освітнього процесу в умовах карантину.

Лист МОН №1/9-629 ВІД 13.11.2020 р.

Лист МОН №1/9-626 від 13.11.2020

Птн, 11/13/2020 - 13:39

Керівникам закладів вищої та фахової передвищої освіти

Щодо організації освітнього процесу
Лист МОН №1/9-626 від 13.11.2020

Шановні колеги!

Організація діяльності закладів вищої та фахової передвищої освіти на принципах автономії та самоврядування є нормою, зафіксованою у статті 32 Закону України «Про вищу освіту» та статті ЗО Закону України «Про фахову передвищу освіту». З огляду на зазначене, прийняття рішення щодо організації освітнього процесу під час дії карантинних обмежень, в тому числі про запровадження режиму дистанційного навчання, належить до компетенції колегіального органу управління закладу освіти.

Ураховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 р. №1100 щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», згідно з яким забороняється відвідування закладів освіти здобувачами освіти групами кількістю більш як 20 осіб, крім закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та спеціалізованої мистецької освіти, рекомендуємо з 16 листопада 2020 року проводити в закладах вищої та фахової передвищої освіти навчання за змішаною формою з внесенням відповідних змін до графіка освітнього процесу та розкладу занять з огляду на епідемічну ситуацію в кожному конкретному регіоні та закладі освіти.

У разі прийняття закладом освіти відповідного рішення, просимо враховувати рекомендації, які надавалися Міністерством у листі від 12 жовтня 2020 року № 1/9-576 «Щодо тимчасового переходу на дистанційне навчання», зокрема, стосовно навчання за дистанційною або змішаною формами, запровадження гнучкого режиму робочого часу і дистанційної роботи працівників в умовах продовження карантину, перебування осіб в гуртожитках закладів освіти та порядку їх відвідування з обов’язковим урахуванням вимог Урядових рішень щодо запровадження посилених протиепідемічних заходів.

<

p style=”text-align: right;”>МОН

Сторінки