Новини з Педпреси

Педагогічна преса: все про освіту в Україні та світі.
Адреса URL: https://pedpresa.ua
Оновлено: 14 хв 16 сек тому

Помилки Всеукраїнської школи онлайн ще будуть, ймовірно багато

4 години 7 хв тому

Нещодавно українців обурило відео з телеуроків, де вчителька математики Олена Бурдун помилилася в прикладі.

Коли вона віднімала “2,2” від “30,2”, то замість відповіді “28” написала на дошці “18”.

Відео було в рамках проєкту “Всеукраїнська школа онлайн”. Це уроки з 11 предметів для учнів 5-11 класів.

На адресу вчительки полетіли образи.

Ще один “ляп” трапився на уроці української мови. Вчителька “переселила” білого ведмедя в Антарктиду.

Вона сказала, що їй написав повідомлення “Мишко Антарктичний”, хоча білі ведмеді мешкають лише в Арктиці.

Математик Дмитро Номіровський, який долучився до зйомок, розповів, що через умови, в яких створювали проєкт, помилок уникнути неможливо.

“Помилки ще будуть. І ймовірно багато. Це тільки перші ластівки пішли”, – написав Номіровський у Facebook.

Наприклад, вчителів збирали без кастингу, за роботу їм не платять, а більшість бачать камеру вперше в житті.

Вчителі працюють, поки у всякому разі, виключно на своєму ентузіазмі, тобто даром”, – пише Номіровський. 

За його словами, від основної роботи в школі вчителів ніхто не звільняв. 

Також проблеми з термінами, каже математик:

“Тривалість проекту весь час змінюється. Спочатку було 3 тижні, потім 7, далі 8. Тепер, якщо не помиляюся, 10 тижнів. А кожна зміна – це зміни в плануванні уроків. Це все, звісно, теж на вчителі”.

Сценарії уроків, ілюстративні матеріали, презентації вчитель робить сам, без будь-якої допомоги.

Фото: Freepik

Коректорів та редакторів, відповідальних за перевірку цих матеріалів, в проєкті просто немає, стверджує Номіровський.

Можливості переглянути і внести правки в уже змонтоване відео не існує, тому що монтаж відбувається в ніч перед ефіром на ТБ.

Він підозрює, що підсумкове відео взагалі ніхто не встигає дивитися – відразу в ефір.

“Я спробував домогтися перегляду свого першого уроку. 

Дійшов до продюсера. Отримав від нього по шапці, оскільки (цитата) “потрапляння в ефір більш пріоритетне завдання ніж задоволення чиїхось інтересів”.

“Чиї-небудь інтереси” – це він про моє бажання зробити якісний продукт”, – пише Номіровський. 

Також частина уроків виходить на проросійських каналах.

Тому директор Львівської школи східних мов та бойових мистецтв “Будокан” Олександр Козловський заборонив вчителям закладу використовувати контент каналів “112”, “Zik” та “NewsOne” для підготовки онлайн-уроків.

Читайте також: ОПИТУВННЯ: Вподобай вчителя Всеукраїнської школи онлайн

  Катерина Хорощак 
журналістка УП.Життя  

В Україні організували опитування батьків щодо онлайн-навчання дітей

4 години 36 хв тому

Офіс освітнього омбудсмена ініціював проведення опитування батьків школярів про навчання дітей під час карантину.

Про це на своїй сторінці у фейсбуці повідомив освітній омбудсмен Сергій Горбачов. 

“Навчання під час карантину стало певним викликом для вчителів, батьків та учнів. Цей досвід є надзвичайно важливим для нас усіх, аби зрозуміти, що зараз відбувається в освіті та які висновки ми з цього досвіду зробимо. Зараз я спостерігаю три виразні тенденції, три варіанти організації дистанційного навчання на рівні закладу освіти. 

Варіант перший – позитивний. Вчителі постійно на зв’язку з учнями, батьками, керівництвом школи, відстежують важливі новини щодо дистанційного навчання, сумлінно готуються до уроків на онлайн-платформах, не обмежуються “начиткою”, а пропонують учням ретельно вибудувані завдання адекватного обсягу, перевіряють їх виконання, ведуть облік оцінок за період карантину.

Варіант другий – формальний. Ці вчителі, нібито, проводять дистанційне навчання. Але роблять вони це в формі закинутого у Viber переліку завдань (іноді – просто фотографії – написаного від руки аркушу з переліком параграфів та завдань). Виконання завдань або не перевіряється взагалі, або дуже вибірково. Обсяг завдань – величезний і не узгоджується з іншими предметами.

Варіант третій – негативний, тобто відсутність навчання. Це відсутність бажання, зусиль та можливостей для організації навчання дітей під час карантину. Причин такого стану може бути декілька. Деякі вчителі під час карантину взагалі відмовляються працювати з дітьми, не роблять нічого, ігнорують вимоги батьків та керівництва школи, тут немає сенсу звертатися до професійної гідності таких педагогів. Частина цих педагогів не володіє необхідними навичками для організації дистанційного навчання. У деяких педагогів відсутнє потрібне комп’ютерне обладнання та достатня швидкість інтернет з’єднання для проведення дистанційного навчання. Також, звичайно, я бачу велику проблему у чинному законодавстві, яке поки що не розглядає і не пропонує актуальних та сучасних рішень для проведення дистанційного навчання у таких складних умовах”, – написав він. 

Тому зараз хочуть побачити дистанційне навчання очима батьків. Відтак усіх просять висловлюватися відверто, аби могли зрозуміти, які проблеми виникли з навчанням під час карантину у батьків та дітей.

Результати опитування будуть представлені на Антикризовому національному онлайн-EdCamp’i, а результати та пропозиції будуть надіслані до Міністерства освіти і науки України.

Заповнення опитування займе до 10 хвилин часу.

Якщо у закладі освіти навчається більше ніж одна дитина, просять заповнити окремі анкети. Опитування за посиланням: https://bit.ly/2JNJcK7

Що буде з освітою, – Любомира Мандзій дала розгорнуте інтерв’ю

Втр, 04/07/2020 - 20:18

Про дистанційну освіту, терміни закінчення навчального року та відповідальність батьків та вчителів під час карантину розповіла в розгорнутому інтерв’ю Українській Правді т.в.о. міністра освіти Любомира Мандзій. 

 

Карантинне інтерв'ю з т.в.о. міністра освіти Любомирою Мандзій

Як карантин вплине на учнів, студентів та викладачів? Які проблеми виникнуть через зменшення фінансування освіти та науки? Які зміни чекатимуть на освіту та науку, коли карантин завершиться?Про все це — у карантинному онлайн-інтерв'ю з т.в.о. міністра освіти Любомирою Мандзій

Опубліковано Українська правда Понеділок, 6 квітня 2020 р.

Чи законне припинення безстрокових договорів з вчителями-пенсіонерами?

Втр, 04/07/2020 - 15:50

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про повну загальну середню освіту» № 463-IX від 16.01.2020, а саме у підпунктах 1 та 2 пункту 3, передбачено припинення до 1 липня 2020 року безстрокових трудових договорів з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, а також з педагогічними працівниками, яким виплачується пенсія за віком.

Крім того, підпунктом 1 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень закону передбачено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, а також з педагогічними працівниками, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

Але на даний час не встановлено механізму реалізації таких нововведень. Адже пунктом 9 частин першої статті 36 Кодексу встановлено, що підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами. Але підпункт 9 не місить норми щодо визнання підставою для припинення безстрокового трудового договору безпосередньо закону.

У зазначеному пункті Кодексу йдеться виключно про припинення безстрокових договорів, без зазначення можливості укладення замість них строкових трудових договорів, до того ж терміном на один рік. Набрання чинності новим законом не може бути самостійною підставою для припинення трудового договору, оскільки це суперечить принципам правової визначеності законодавчих норм.

У Рішенні від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 Конституційний Суд України дійшов висновку, що «оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього…».

У цьому Рішенні зроблено висновок, що оспорювані положення Закону не узгоджуються з нормами Кодексу законів про працю України – основного (спеціального) закону, який регулює трудові відносини, що порушує принцип правової визначеності, котрий вимагає, щоб норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (стаття 8 Конституції України).

Статтею 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.  Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 43 Конституції кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Дискримінація громадян похилого віку в галузі праці забороняється також Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 № 3721-XII. Статтею 2 закону встановлено, що громадяни похилого віку користуються всіма соціально-економічними і особистими правами і свободами, закріпленими Конституцією України, іншими законодавчими актами.

Статтею 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація в Україні заборонена. Частиною 1 цієї статті встановлено, що відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації. Відповідно до частини 2 цієї статті форми дискримінації з боку державних органів, їх посадових осіб забороняються.

Рекомендаціями Міжнародної організації праці, зокрема статтею 4 Конвенції Міжнародної Організації Праці № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» 1982 року, передбачено, що трудові відносини з працівниками не можуть припинятися, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов’язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

Пунктом 5 Рекомендації Міжнародної організації праці «Щодо літніх працівників» № 162 від 23.06.1980 передбачено, що літні працівники без дискримінації за віком повинні користуватися рівністю можливостей та ставлення нарівні з іншими працівниками відносно доступу, з урахуванням їхніх особистих здібностей, досвіду та кваліфікації до роботи за їхнім вибором як у державному,  так і у приватному секторах.

Відповідно до пункту 5 Рекомендації щодо припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця № 166 від 22.06.1982 для припинення трудових відносин не повинні бути такі причини, як вік.

Відповідно до статті 43 Кодексу законів про працю України, яка регулює питання розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), встановлено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

 

Відповідно до статті 40 Кодексу законів про працю України, яка регулює питання розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

  • 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

  • 2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;

  • 3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

  • 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

  • 5) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

  • 7) появи на роботі в нетверезому станіу стані наркотичного або токсичного сп’яніння.

  • Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Відповідно до статті 41 Кодексу законів про працю України, яка регулює питання додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов,  крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках:

  • винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;

  • вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;

Розірвання договору у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, – також вимог статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації дає згоду або відмовляє у дачі згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки, у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об’єднання профспілок).

ЦК Профспілки звернувся листом від 24.03.2020 № 02-5/211 до Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини щодо внесення нею конституційного подання до Конституційного суду України про встановлення відповідності положень статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX, а також та підпунктів 1 і 2 пункту 3 його Прикінцевих та перехідних положень Конституції України, який нині опрацьовується в Секретаріаті Уповноваженого.

У Конституційному поданні 56 народних депутатів України від 18 березня 2020 року № 44/18-03 «Щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX» наголошується, що за частиною другою статті 23 Кодексу законів про працю України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Зважаючи, що допоки чинним законодавством не встановлено механізму виконання норм підпунктів 1 та 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту», виборні профспілкові органи мають неухильно дотримуватися норм Кодексу, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», а також положень колективних договорів, укладених з дотриманням положень Закону України «Про колективні договори і угоди» у разі зміни трудових відносин, а саме припинення безстрокових трудових договорів та запровадження замість них строкових, з керівниками закладів загальної середньої освіти та з педагогічними працівниками, які отримують пенсію за віком, за ініціативою роботодавця чи уповноваженого ним органу.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Дистанційне навчання в 3-4 класах: інструкції, приклади уроків

Втр, 04/07/2020 - 15:33

3 квітня прем’єрміністр Денис Шмигаль заявив, що карантинні обмеження наприкінці квітня можуть бути послаблені, але це не стосуватиметься шкіл – карантин для школярів і студентів буде продовжений. Це означає, що вимушене дистанційне навчання триватиме і в травні.

“Нова українська школа” продовжує збирати найкращий досвід вчительок і вчителів, які практикують навчання за допомогою цифрових платформ і інструментів.

Читайте також: Відеоуроки для дистанційного навчання 1-11 клас

Своїми напрацюваннями діляться:

  • Наталя Яйко, вчителька 3 класу (26 учнів) Львівської школи №27, засновниця групи Вчительські закамарки у Facebook
  • Леся Павлюк, вчителька 4 класу (30 учнів) Івано-Франківської ЗОШ №7, регіональна тренерка НУШ, експертка з інституційного аудиту

Вони розповідають:

  • як організувати роботу з урахуванням різних технічних можливостей;
  • як надавати консультації тим, хто не все зрозуміли (спойлер: створити дитячу групу, де самі діти приходять на допомогу одне одному, а також записувати і викладати відео проведених Zoom-конференцій для тих, кого не було чи просто хоче переглянути ще раз);
  • як не втрачати контакту з дітьми (спойлер: читати їм книги онлайн);
  • як використати час карантину, щоб підтягнути дітей із питань, які чомусь раніше складно давалися – наприклад, як нарешті опанувати циферблат годинника.
1. НЕОБХІДНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Наталя Яйко

У батьківський групі Viber я написала, що треба спробувати Google-клас, і батьки погодились. Вони звикли довіряти мені і підтримують у всьому. До того ж, ми з ними вже мали комунікацію через Google-форми, тому це було для них не супер-нове. Хоч я на “ти” з комп’ютером, спочатку від кількості різних опцій трохи розгубилася і подумала – треба обрати щось одне і переконатися, як воно працює в нашій ситуації.

Я надіслала лінк та код класу, і до вечора зареєстрованих було 19, а згодом доєдналися решта. У мене це було природно: лінк, код, відео з поясненнями і консультації тим, хто потребував. Хтось із батьків створював облікові записи дітям, хтось використовував свої.

Спершу було важко організувати дітей. Я консультувала телефоном, згодом стала створювати у своєму YouTube-каналі інструкції-пояснення щодо організації роботи з простими правилами (1. Вимкнути мікрофони. 2. Піднімати року. 3. Поважати всіх учасників – і тому подібне), аби полегшити процес діджиталізації вчителям, батькам і дітям.

Леся Павлюк

Зважаючи на те, що умови в дітей різні, я розробила програму на час карантину у вигляді таблички. У ній є розклад і теми уроків, джерела інформації (підручник, посилання на сайти, платформи, відео з YouTube). Остання колонка – це практичне завдання, яке діти мають виконати. Табличка оновлюється регулярно, і її отримали всі батьки та учні через Viber.

2. ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНИХ ПРАВИЛ З УРАХУВАННЯМ РІЗНИХ ТЕХНІЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

Наталя Яйко

Для моментів, в яких дитина потребуватиме моєї допомоги і розтлумачення, знімаю короткі відео (приклади: першийдругийтретій). Я публікую заплановані уроки щодня о 8:30, і вже дитина вирішує, коли що робити. Встановлений час є лише для Zoom-конференцій, де відбувається живе спілкування, діти висловлюються, отримують зворотний зв’язок.

Ми з учнями працюємо за чіткими інструкціями: я повністю розписую те чи інше завдання для Google-клас. Маємо з дітьми групу у Viber. Також вони телефонують і запитують, якщо щось не розуміють. Але найчастіше це більше потреба в підтримці і спілкуванні, аніж поясненні завдань. Перші самостійні роботи показали дітям, що якщо ти не прочитав інструкцію з роботи в Google-клас, то припускаєшся помилки. А тестові роботи, до того ж, перевіряє комп’ютер, а не вчителька.

В однієї учениці немає доступу до інтернету, бо вона в бабусі. Завдання для неї я дублюю у Viber, спілкуюсь за потреби телефоном. Решта учнів освоїли Google-клас, їм подобається нова форма навчання. Чекають нових платформ.

Леся Павлюк

З 30 березня виходжу на відеозв’язок із дітьми кожного дня. Проводжу по 2 уроки (35-40 хвилин уроку, 20 хвилин перерви і знову 35-40 хвилин уроку). Окрім мене, у такому форматі з моїм класом працює вчителька англійської мови.

Не всі діти можуть бути під час відеоконференції, робити онлайн-тести, переходити на матеріали за посиланнями. Тому треба організувати роботу і таких дітей. Тут більше роботи відбувається з підручником – я даю завдання і перевідряю їх у телефонному режимі, остаточно перевірю після завершення карантину.

3. МЕТОДИКИ

Наталя Яйко

Важливо погодити з дітьми правила. Наприклад, ми пишемо “Карантинна робота”; не пишемо “Задача”, “Приклади”, а позначаємо завдання 1,2,3; не записуємо відповідь, а лише “В.:” – це все для економії часу, бо його дуже мало, зважаючи на тонкощі зв’язку.

Урок проводжу в Zoom, презентація та матеріали відкриті в Classroom (аби діти бачили, де матеріал та як працювати) і паралельно на телефоні відкрито ClassDojo (або ж фіксую собі активність у нотатках) – це для мотивації.

У дітей відкритий тільки Zoom, решта матеріалів – на моєму екрані, який проєктується на їхні. Хто з дітей буде відповідати – обирається через рандом (довільний вибір) у ClassDojo, або діти піднімуть руку (у Zoom є така функція), або так, щоб принаймні один раз спитати кожного.

Фото: автор – Mateus Campos Felipe, Unsplash

Ще одна важлива порада: наголосіть, що всі мікрофони мають бути вимкнені, а вмикаються тоді, коли ви дозволяєте.

І головне – пам’ятайте, що урок у Zoom, на 100% вартовіший від завдань у Viber. Ми з учнями навіть провели контрольну в Zoom. Діти були готові, записали дату, я вивела завдання на екран, ми обговорили їх, і діти почали писати. Коли написали – піднімали руку, фотографували роботу і відправляли в ClassDojo. Я відразу давала зворотний зв’язок.

Ще раз нагадаю про зворотний зв’язок: він дуже важливий. Коментуйте, відповідайте, надсилайте смайли.

Ми працюємо згідно з затвердженим школою розкладом. Я мала необережність у перший тиждень карантину виставити розклад на кілька днів і була здивована, коли діти вже в понеділок надсилали четвергові поробки з трудового навчання.

Діти дуже люблять практичні завдання. В Instagram і TikTok вони виставляли свої відео з виконаними роботами з образотворчого мистецтва і трудового навчання.

Або тема “Ділення круглого числа на кругле виду 42:3”. У книжці є детальне пояснення, яке дитина прочитає. Та мені важливо, аби я проговорила це пояснення і записала (знімаю аркуш, на якому записую детальне пояснення ). Це коротеньке відео (дивіться перший приклад в розділі “Формування загальних правил…”), що допоможе дитині засвоїти матеріал. На наступний урок даю невеличку Google-форму, аби знати, що діти зрозуміли.

Під час дистанційного навчання варто давати більше творчих і цікавих робіт. Якщо говорити про літературне читання, то варто давати аудіозаписи (це той момент, коли дитина заплющить очі і просто послухає, свого роду аудіювання).

На мові учні отримали завдання вести журнал спостережень за ситуацією, яка відбувається.

Можна просто щодня вести щоденник, відповідаючи на запитання: які заклади біля твого дому відкриті, які страви сьогодні готували у твоїй родині тощо. Це дасть дитині відчуття контролю над ситуацією.

Леся Павлюк

Через відеоконференцію в Zoom проводжу уроки з української мови, літературного читання, математики, природознавства. Інколи вдається інтегрувати уроки. Завдання з інших предметів діти виконують самостійно і відправляють мені у Viber результати своєї роботи (фото малюнків чи виробів з трудового навчання, творчі завдання).

Під час фронтальної роботи, коли я щось розповідаю, діти сидять із вимкненими мікрофонами – коли їх багато, то є зайві звуки, втрачається їхня увага. Але в початковій школі навчання відбувається через постійну взаємодію з учнями, вони довго просто слухати вчителя не можуть.

Тому, по ходу своєї розповіді я даю дітям запитання, а вони пишуть короткі відповіді в чаті. Або ж пишуть свої запитання. Це не відволікає усіх. Також ми використовуємо кнопку “Емоції” чи “Підняти руку” – я бачу, в кого піднята рука, і ми говоримо за порядком.

Якщо ж дітей мало, то деякий час даю можливість бути з увімкненим мікрофоном і просто питати – тобто трохи поспілкуватися, як у режимі офлайн.

Тобто, як на уроці вчитель змінює види роботи – так і тут є моменти з увімкненими мікрофонами, є моменти, коли діти пишуть свої думки в чаті (але тільки короткі відповіді). Вчитель сам може виписати для себе зручний формат – пояснення, закріплення і оцінювання. Ніхто краще за вас не знає ваших учнів.

Наприклад, треба було пояснити тему “Дроби”.

Самостійно її важко зрозуміти. Я її пояснювала з допомогою підручних матеріалів – аркушів А4 і маркерів. Записала частину пояснення на відео.


Це було в Zoom, але я не використовувала дошку (мається на увазі біла дошка на екрані, на якій учитель чи учень може писати і малювати – ред.). Вважала, що краще вийде пояснити, виконуючи практичні дії з папером. Мікрофони дітей не вимикала, бо хотіла їх чути. Тоді на зв’язок вийшли не багато дітей, зайвого шуму не було.

4. ПРИКЛАД УРОКУ

Наталя Яйко

Якщо говорити про структуру дистанційного уроку, то я певна, що кожен учитель має змоделювати його самостійно, опираючись на знані структури. Розкажу про свою структуру уроку математики.

1. Перевірка засвоєних знань

Цей етап або відбувається до уроку, або ж у кінці уроку у вигляді Google-форми з тестами. Завдання як відкритого, так і закритого чи тестового типу.

2. Повідомлення теми уроку

Тему уроку діти бачать у розкладі на тиждень. Тому вже ознайомлені з тим, що вчитимуть. Розклад є в щоденниках. Години узгоджуємо з батьками в батьківському чаті.

3. Вступна (організаційна) частина

Важливо, аби діти були налаштовані. Готовий зошит, записана дата (під час карантину ми записуємо “Карантинна робота” – треба ж якось веселити дітей). Вітання відбувається помахом руки або поцілунком і усмішкою (відвідування позначаю за допомогою програми ClassDojo, яка згодом допомагає мені рандомно обирати учнів для відповіді).

4. Мотивація до навчання. Цікаве ігрове завдання, яке захоплює дітей

Наприклад, у перший день карантину я спробувала підготувати урок математики. Я знала, що моїм учням важко дається визначення часу на годиннику, тож знайшла кілька мультфільмів, навчальних відео, які дитина могла виконати для закріплення. Це були не завдання на кшталт “зроби вправу”, а цікаві малюнки, пропонувалось зробити годинник самостійно і додавався урок Авраменка (мої діти дуже його люблять).

Із літературного читання вони мали прочитати казку про годинник Ігоря Калинця і заповнити Google-форму із запитаннями щодо тексту, а на мові були вправи про годинник. Тобто невидимою стрічечкою усі завдання були пов’язані з темою “Годинник”.

Такі завдання – це була хитрість з мого боку, аби зацікавити.

На урок образотворчого мистецтва діти отримали завдання пройти віртуальну екскурсію в музеї Ван Гога, подивитися мультфільм і намалювати свою картину або розмалювати роздруківку.

Такі завдання дають можливість не обмежуватись чотирма стінами, а відкрити простір для мистецтва. Ми з дітьми й колись подорожували віртуально, а тепер – це “злочин” не скористатися такою можливістю.

5. Вивчення нового матеріалу

Важливо, аби завдання були інтерактивними і цікавими, бо тримати увагу дистанційно набагато важче. Треба використовувати різні методи, також не можна забувати про руханку, хоча б кількахвилинну.

6. Актуалізація знань

Я намагаюсь не давати домашнього завдання, оскільки діти багато часу працюють за комп’ютером. Та, все ж, коли даю приклади, намагаюсь запитати кількох дітей (нагадую про рандом і про важливість запитати всіх).

7. Узагальнення і систематизація знань

  • засвоєння правил, їх спільне проговорення;
  • вправи на закріплення;
  • систематизація того, про що почули на уроці.

8. Рефлексія

Леся Павлюк

У нас був урок позакласного читання. Ми читали історію з “Книги Добра” – “Врятоване життя” Дар’ї Веденьєвої.

1. Спочатку я показала дітям комікс, який створила за змістом твору.

2. Запитала, чи вони зможуть розказати історію, зображену на серії малюнків. Дитина за допомогою кнопки підняла руку (в Zoom – ред.). Спробувала розказати історію. Потім спробувала інша дитина. Тоді діти захотіли прочитати оригінал історії.

3. Оскільки підручники учні залишили у школі, я ввімкнула демонстрацію екрану і діти по частинах за порядком прочитали текст. Я визначала, в якій послідовності вони будуть читати.

4. Ми проаналізували зміст тексту, визначили головних героїв, головну думку. Порівняли текст із розповідями за коміксом.

5. Творче завдання для дітей – створити комікс за іншою історією з “Книги Добра”. Ми дійшли висновку, що комікс – це серія малюнків із короткими репліками, за допомогою яких можна передати зміст твору. Діти можуть малювати комікс на папері, а можуть створювати онлайн.

6. Тоді я ввімкнула запис відео і показала дітям, як це робити. Записувати потрібно для дітей, які не змогли підключитися, і для всіх, хто захочуть ще раз подивитися пояснення. Після цього я ввімкнула демонстрацію екрану і вимкнула мікрофони дітей.

Як результат, діти прочитали твір, опрацювали його зміст, пригадали особливості побудови коміксів, отримали творче завдання (на вибір), детальну інструкцію створення коміксів онлайн. Після завершення заняття я продублювала у групу Viber інструкцію створення коміксів, посилання на “Книгу Добра” і посилання на сайт для створення коміксів.

5. ОБСЯГ НАВАНТАЖЕННЯ

Наталя Яйко

Я намагаюсь не зловживати часом, який діти проводять перед екранами. Ми знаємо, що, за нормами, третьокласник має 1 годину 10 хвилин на виконання домашнього завдання. Оскільки ще мають бути уроки, а предметів багато, то вчитель має детально підбирати матеріал, тривалість уроку, аби не перевантажувати дитину.

Важливо, аби вчитель ставив себе на місце учня – тобто завдання мають бути насамперед цікаві. Друге – можливість обрати. До прикладу, я пропоную три задачі, а дитина обирає лише одну, хоча читає всі. Є завдання, які пропоную зробити з друзями.

Леся Павлюк

Під час одного уроку намагаюсь опрацювати кілька тем. Справа в тому, що у звичному розкладі в дітей 5 уроків на день. Навчання триває з 8:30 до 13:00. Звісно, весь цей час діти не можуть сидіти перед комп’ютером. Тому на день проводимо лише два уроки онлайн. Решту часу вони працюють із підручником, зошитом та іншими джерелами інформації самостійно. Але перед тим отримують усі потрібні посилання та інструкції.

Безкоштовний сеанс у Zoom триває 40 хвилин (на період карантину це обмеження знято – ред.). За 2 уроки стараюсь звернути увагу на різні предмети – з’ясувати, чи зрозуміли діти основні теми, які мали опанувати, чи засвоїли тему загалом. Діти можуть ставити мені запитання або під час конференції в Zoom, або потім у чаті.

6. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ

Наталя Яйко

Я використовую платформу Google-клас, тому і тести готую в ній. Результати – такі ж, як і успіхи дітей у класі. Є певне відсоткове співвідношення, що дає мені розуміння, що дитина зробила самостійно.

Якщо результат роботи дитини гірший, ніж зазвичай, спілкуюся індивідуально з дитиною чи її батьками, даю рекомендації.

За час карантину я провела кілька самостійних робіт – з математики і літературного читання. Спочатку я думала, що замість дітей завдання (те ж заповнення Google-форми) виконуватимуть батьки, але згодом зрозуміла, що це роблять діти.

Завдання допомагають побачити, наскільки дитина зрозуміла текст. Звісно, до кожного тесту давала завдання із відкритою відповіддю, саме тут я розуміла, чи це формулювання дитиниˆ чи все робила мама. Бо часом є фрази із Вікіпедії, і ми напевне знаємо, хто це писав.

Леся Павлюк

Спочатку я давала завдання в робочому зошиті. Виконані роботи діти мали сфотографувати і надіслати мені. Але потім я зрозуміла, що цього не варто робити і нікому не раджу. Уявіть, 30 дітей із кожного предмету відправляють усі завдання! Враховуючи ще якість фотографій, помарки, почерки, то на перевірку піде надто багато часу. Тому насамперед я значно скоротила кількість письмових завдань у робочому зошиті: 2-4 завдання з математики і 1-2 вправи з української мови.

Фото: автор – NadineDoerle, Pixabay

Натомість, даю тести. Саме вони дозволяють побачити рівень володіння теоретичним матеріалом і результат роботи дітей. І їх робити набагато цікавіше, ніж просто писати в зошиті. Наприклад, користуюсь платформою “На урок”. Там одразу видно результат.

Для виконання математичних завдань спрямовую на платформи:

Їхня особливість у тому, що дитина не візьметься виконувати наступне завдання, поки не впорається з попереднім. Я можу бачити, якого числа яка дитина що саме виконувала.

Також даю творчі завдання (створити комікс, намалювати малюнок, зняти відео тощо). Запустити навчальний процес вдалося завдяки малюнкам з образотворчого мистецтва. Діти отримали завдання намалювати кота і відправити свої малюнки мені. Дехто навіть кілька малюнків малював.

З образотворчого мистецтва чи трудового навчання діти присилають фотографії своїх робіт. Вони страшенно люблять коментарі. І тепер ми постійно робимо онлайн-виставки у блозі.

Якщо потрібно вивчити напам’ять вірш, діти записують свої відео, як їх декламують.

Важко сказати, скільки часу діти витрачають на виконання завдань, адже кожен працює у своєму темпі, організовує свій день по-своєму. Рекомендую батькам організувати роботу дітей за розкладом, який максимально нагадує їхній розклад до карантину. Тому й відеоуроки проводжу зранку.

Під час дистанційного навчання дитина має витрачати часу на уроки не більше, ніж під час навчання у школі. Вдома діти більше розслабляються, тому обов’язкових завдань треба дати трохи менше. А для організації вільного часу можна запропонувати творчі завдання, завдання на вибір учня.

7. ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА (СПІЛКУВАННЯ З БАТЬКАМИ ТА УЧНЯМИ)

Наталя Яйко

У технічній організації дистанційного навчання потрібна допомога і підтримка батьків, особливо на перших порах. Адже саме вони входять у віртуальний клас (не всі діти вміють це зробити), налаштовують усе. Моя подруга взагалі відмінно оволоділа ресурсами для відеоконференцій і вже провела батьківські збори. Ви лишень уявіть, яка економія часу – як для вчителя, так і батьків.

Зараз зв’язок із батькам відбувається у групі Viber (у батьків – своя, у дітей – своя), а також у закритій групі у Facebook, в якій я публікую корисні посилання.

Я тішуся, що маю здорову комунікацію з батьками. Днями вони проходили опитування про задоволеність/незадоволеність подачею матеріалу, організацією. Кожен міг висловитись.

Також я підтримую неформальне спілкування з учнями – запустила челендж #читаючавчителька і через день о 20:00 ми зустрічаємось у закритій групі у Фейсбук і я читаю дітям історії. До цього долучають і батьки.

У кінці я нагадую дітям про карантинні заходи, особисту гігієну, правила спілкування з друзями в соціальних мережах.

Не всі діти мають власні телефони, тому я запропонувала виділити день на тиждень, скажімо субота з 18.00 до 21.00, коли весь клас може спілкуватися в чаті Viber. Щоб ми знали, що ми всі тут, які в кого справи, що після закінчення карантину обов’язково поїдемо на екскурсію.

Леся Павлюк

Усі потрібні матеріали розміщую в таблиці з розкладом у блозі. Якщо виникають індивідуальні питання під час виконання самостійних завдань, ми спілкуємось у Viber. Також туди відправляю посилання, дублюю завдання з блогу. Для деяких дітей та батьків Viber зручний і зрозумілий. На інших сайтах вони губляться.

Я створила групу з дітьми. Якщо хтось щось не зрозумів, то вони питають і тоді або я, або хтось з дітей відповідає.

8. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

Наталя Яйко

1. Найперше – дбайте про себе. Вчителі зараз роздратовані, бо дистанційне навчання застало нас зненацька. У моменти, коли дуже розлютитесь, скористайтесь технікою саморегуляції: назвати 5 речей, які бачите; 4 звуки, які чуєте; 3 відчуття в тілі; 2 запахи; 1 смак.

Зараз є багато ресурсів, на яких можна знайти інформацію, а також колег, які радо діляться своїми доробками. Водночас, ви можете ділитися своїми.

2. Нехай завдання будуть цікаві. Навіть якщо ви використовуєте Viber, то зателефонуйте дітям, зніміть відео, використовуйте різні форми роботи. Адже просто написані завдання на аркуші і сфотографовані – не те, що зараз потрібно.

Давайте завдання приготувати щось і зняти відео (мої діти знімали, як готують млинці, штруделі, печиво, піцу). Це неймовірне задоволення від самого процесу.

Нехай знімають рекламу книжок, танцюють. Це має бути цікаво, а не просто суха інформація.

3. Потрібно опанувати тайм-менеджмент – тобто розподілити час, бо це надважливий ресурс. Розподіляйте його з розумом: сон, спорт, професійні обов’язки, родина, час для себе.

Леся Павлюк

1. Відеоконференція – це новий формат роботи як для вчителя, так і для учнів. Раджу спочатку ввести правила такої роботи (що робити, якщо дитина захоче щось сказати, показати, де можна “Підняти руку”, де знайти чат, пригадати правила культури спілкування, ввести правила користування [білою] дошкою тощо).

2. Онлайн-конференції краще використовувати для пояснення важких тем і перевірки того, як діти засвоїли тему.

3. Не всі діти зможуть підключитися до онлай-конференції, дехто захоче ще раз щось переглянути. Тому раджу найважливіші моменти записувати і відправляти відео батькам чи дітям.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – Victoria_Borodinova, Pixabay

Публікація підготовлена за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні. Фонд Фрідріха Науманна за Свободу – фонд ліберальної політики, що сприяє зміцненню свободи та гідності людини в усіх сферах суспільства. Детальніше за посиланням.

Профспілка освітян закликає не зловживати пандемією, щоб підірвати права працівників!

Втр, 04/07/2020 - 15:21

Останні кілька тижнів спостерігаються численні спроби з боку роботодавців та урядів підірвати права працівників, примушуючи їх до вирішення проблеми пандемії за їх рахунок.

Роботодавці прагнуть перейти на більш тривалий робочий день або вимагають більшої гнучкості від працівників без проведення переговорів. У той же час деякі уряди зловживають законами, які були прийняті для подолання надзвичайної ситуації та необхідні для швидкого реагування на пандемію коронавірусу Sars-COV-2, що так швидко розвивається, шляхом введення обмеження свобод або примусових змін до трудових кодексів.

Роботодавці та уряди роблять це в той момент, коли працівники, які досить часто представляють значну небезпеку для себе і своїх сімей через відсутність засобів індивідуального захисту, протоколів з охорони праці та техніки безпеки і відповідної підготовки, намагаються зберегти сферу охорони здоров’я та медичного обслуговування, а також сферу громадських послуг, транспортну галузь, харчову промисловість та навіть більше.

Європейська федерація профспілок громадського обслуговування та інші профспілки намагалися втрутитися в подібні ситуації в Хорватії, Польщі та Угорщині.

Уряд Хорватії зняв свої пропозиції після протестів, як і Уряд Литви. Він утримався від внесення пропозицій про більшу гнучкість працівників, які могли б принести вигоду лише роботодавцям.

Уряд Угорщини відмітився у ЗМІ, оскільки наділив себе надзвичайними повноваженнями, що дозволяють йому втручатися в суспільні дебати і незалежну журналістику. Уряд також прагне надати роботодавцям велику гнучкість, щоб вони могли ухилятися від виконання і укладення колективних договорів.

Роботодавців наділили значними повноваженнями щодо встановлення тривалості робочого часу та звільнення працівників. Заробітна плата може бути знижена, а право на відпустку скасовано. Більш того, закони щодо надзвичайних ситуацій в Угорщині не мають часових обмежень і можуть стати постійними.

Польський Уряд хоче усунути представників профспілок або роботодавців від участі в національному органі щодо соціальному діалогу.

Уряд Франції дозволив роботодавцям відступати від обмежень робочого часу (з 10 до 12 годин), обмежувати час відпочинку між змінами (скорочення з 11 до 9) і переходити на більш тривалий робочий тиждень (з 48 до 60). Ці відступи триватимуть до кінця року.

Така надмірна тривалість робочих годин та обмеження у відпочинку позначаться на добробуті працівників.

Профспілки не залучаються до дискусій про те, що являють собою життєво важливі послуги. Парламентський контроль обмежений, що стосується зборів виробничих рад та профспілок, то їм важко контролювати робочі місця, так як обмеження стосуються й їх теж.

Криза також свідчить, що праві приймуть рішення змусити працівників платити за наслідки пандемії. Заступник Прем’єр-міністра Італії Маттео Сальвини запропонував поправки до італійського закону про надзвичайні ситуації в сфері охорони здоров’я, які звільняли б роботодавців від будь-якої кримінальної та цивільної відповідальності за допущені помилки, тим самим, переклавши весь тягар відповідальності на працівників.

Членські організації Європейської федерації профспілок громадського обслуговування, які об’єднують працівників охорони здоров’я, стверджують, що тим самим працівників змушують платити тричі: за відсутність засобів індивідуального захисту, які загрожують їх здоров’ю; за відсутність ресурсів, брак персоналу, за те, що зарплати залишаються низькими. І тепер у вкрай стресових ситуаціях кримінальна і цивільно-правова відповідальність покладається на працівників.

ЄФПГО повністю підтримує профспілки у всіх вищезазначених випадках і відкидає авторитарний підхід деяких урядів.

Існує й інший шлях.

Профспілки, роботодавці та уряди в багатьох інших країнах використали переговори та соціальний діалог для укладення угод про неповний робочий тиждень, про надання додаткової оплати в разі, якщо працівники тимчасово не мають роботи, про звільнення та інші подібні питання.

Такий діалог і переговори є ще більш важливими зараз, коли кілька країн розглядають можливість пом’якшення заходів, щоб більше працівників могло повернутися до роботи. Працівники в усіх секторах хочуть знати, що їхні роботодавці гарантуватимуть безпечне робоче середовище і що зроблять роботодавці та акціонери, щоб допомогти їм у цей важкий період?!

Європейська федерація профспілок громадського обслуговування і Європейська конфедерація профспілок закликали компанії не виплачувати дивіденди в цьому році, а використовувати гроші для підтримки працівників і компаній.

Ключовий урок фінансової, економічної і соціальної криз 2008 року полягає в тому, що атака на колективні переговори і права працівників в рамках політики жорсткої економії – це не шлях, що веде вперед.

Профспілки наголошують, що зараз усі ми розплачуємося за довгострокові наслідки цієї політики, особливо в сфері охорони здоров’я і надання послуг по догляду. У нас є можливість вийти з цієї кризи з покращеним соціальним захистом, кращими громадськими послугами, з підвищенням ролі колективних переговорів та соціального діалогу і суспільства, націленого на перспективу, в якому центральне місце займатиме добробут.

Міжнародний відділ ЦК Профспілки

Стартував освітній серіал «Діджитал-фізкультура для школярів за участі зірок спорту»

Втр, 04/07/2020 - 15:09

Міністерство цифрової трансформації України презентувало новий освітній серіал “Діджитал-фізкультура для школярів за участі зірок спорту” для платформи “Дія.Цифрова освіта”.

Серіал представила заступниця міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан на онлайн-презентації освітнього серіалу в Києві.

“Серіал вже доступний на платформі “Дія.Цифрова світа”. Ми знаємо, що зараз школяри та підлітки активно користуються соціальними мережами, але активність в інтернеті має поєднуватися із активністю в офлайні”, — наголосила урядовець.

Іонан уточнила, що освітній серіал складається з 12 уроків фізкультури, кожна серія йде до восьми хвилин. Там багато інформації про розминку, правила стрибків, бігу, кіберспорт, спортивні лайфхаки і там навіть є спортивні челенджі. Вчителями на таких уроках будуть гравці футбольного клубу «Шахтар» — капітан команди Андрій Пятов і захисник Сергій Кривцов. Також у серіалі взяли участь зірки гумористичного проєкту Мамахохотала-шоу Олег Маслюк і Євген Янович.

Чим займаються німецькі підлітки замість навчання у вишах?

Пон, 04/06/2020 - 18:39

Далеко не всі абітурієнти у Німеччині відразу після школи продовжують навчання. Вони все частіше хочуть визначитися з професією, отримуючи життєвий досвід і допомагаючи іншим.

Зіанна Блок

Коли німецьких школярів запитали, що вони робитимуть після закінчення школи, кожен третій відповів, що збирається вступати до університету. Менше третини заявили, що хочуть отримати професійну освіту. На третьому місці опинився “добровільний соціальний рік” (Freiwilliges soziales Jahr) – шість відсотків учнів назвали його серед своїх пріоритетів. Портал Statista проводив опитування на цю тему серед школярів п’ять років тому.

З роками тема соціальної відповідальності прижилася, і тепер уже нікого не дивує, коли школярі після диплома про середню освіту спочатку прагнуть отримати досвід роботи в соціальних сферах не тільки в Німеччині, але й за її межами. Зіанна Блок (Sianna Block) закінчила гімназію з середнім балом атестата “1,3” (за німецькою системою “1,0” – найвищий бал). З такою оцінкою дівчина могла б вступати до кращих вищих навчальних закладів Німеччини, обираючи з найперспективніших професій. Але Зіанна на той час ще не визначилася зі своїм вибором.

Соціальний рік у культурній столиці Європи

Спочатку вона вирішила отримати соціальний досвід за кордоном і подала заявку на європейську програму Europäisches Solidaritätskorps. Після успішних співбесід Зіанна отримала запрошення до Ірландії. “Мені завжди хотілося потрапити в цю країну, – каже дівчина. – Я отримала місце роботи в Голуеї”. Зіанна вже пів року живе в цьому провінційному ірландському містечку, яке у 2020 році отримало титул “культурної столиці Європи”. “Мені іноді здається, що тут лише одна вулиця, – розповідає дівчина. – Але атмосфера тут чудова. Музика лунає з відкритих дверей кожного пабу”.

 

У найближчі пів року, які Зіанна проведе в Ірландії, вона, звичайно, відвідає не один культурний захід, однак, на першому місці в неї все-таки-робота. Разом з іншими добровольцями зі США, Іспанії, Італії та Німеччини Зіанна живе в одному гуртожитку й допомагає безхатченкам: вони готують, прибирають, відвідують громадські заходи. У середньому Зіанна працює 35 годин на тиждень. Зміни бувають як денні, так і нічні.

“Я думала, що набагато сильніше сумуватиму за домом, – зізнається вона. – Мені дуже подобається працювати з людьми, і я часто навіть не помічаю, що ми маємо справу з безхатченками. Це, мабуть, найсильніше враження за останні пів року. Адже раніше я думала, що в бездомних немає професії, немає, так би мовити, позитивного досвіду. Це зовсім не так. Багато хто з наших “клієнтів”, як ми їх називаємо, – інтелектуальні люди, які отримали гарну освіту. І це лякає, що на вулиці, по суті, може опинитись кожен”.

Роттердам допоміг визначитися

Зіанна не шкодує, що поїхала працювати в притулок для безхатченків і змінила благополучне середовище на проблемне. Буває, неприємні спогади захоплюють когось із підопічних, і він стає агресивним. Чутлива на вигляд дівчина і з такими ситуаціями навчилася справлятися. Вона точно знає, що може сміливо вписувати до свого резюме такі якості, як впевненість в собі, чуйність, незалежність, соціальні навички. Після повернення до Німеччини вона, швидше за все, піде вчитися на психолога.

Ліза-Софі перервала своє стажування у Роттердамі

Ліза-Софі Комез (Lisa-Sophie Comes) у лютому святкуватиме 20 років. У березні вона почне навчання у виші Кобленца. Її вибір припав на соціальну роботу не випадково. Отримавши німецький атестат зрілості в липні 2019 року, вона спочатку вирішила зробити паузу й не продовжувати навчання відразу. За програмою для молоді Ліза-Софі поїхала до Нідерландів. Вона ретельно вивчила умови участі й була добре поінформована, але замість пів року провела в Роттердамі лише три місяці.


“Це було не моє,- зізнається Ліза-Софі. – Я дуже хотіла отримати досвід роботи в соціальній сфері. Тому вибрала проєкт, де було необхідно працювати з людьми різних вікових груп з обмеженими можливостями здоров’я”. Однак після трьох місяців Ліза-Софі перервала своє стажування й повернулася додому. Їй не сподобалася організація проєкту. Щотижня змінювався графік роботи, ніхто конкретно не пояснював дівчині її обов’язки. Та й саме місто здалося їй непривітним і занадто великим: “Але я абсолютно не шкодую про те, що спробувала свої сили. Завдяки цьому досвіду я тепер точно знаю, чому хочу вчитися. Після повернення до Німеччини я пройшла ще кілька стажувань у соціальній сфері. Я щаслива, що навіть не дуже вдалий досвід допоміг мені визначитися з вибором професійного шляху”.

І Зіанна, і Ліза-Софі збираються здобувати освіту в Німеччині. Після невеликої паузи вони знову готові вчитися. Під час свого стажування вони навчилися роботі в команді, набули впевненості в собі, спробували свої сили в абсолютно новій незнайомій ситуації і придбали безцінні навички спілкування з людьми. Як зазначають обидві дівчини, серед їхніх друзів дуже багато схожих прикладів. Після школи німецькі абітурієнти часто відправляються за досвідом і тільки потім вважають за краще сісти на студентську лаву. 

  DW.COM

Вподобай вчителя Всеукраїнської школи онлайн

Пон, 04/06/2020 - 18:17

Минув перший день навчання Всеукраїнської школи онлайн. Батьки та діти жваво обговорюють в соціальних мережах нестандартний та новий метод навчання. Думки розділились.

Ми створили опитування для батьків та дітей, в якому можна вподобати вчителя, який Вам сподобався.
(Віддати голос можна тільки один раз з однієї email адреси)

Завантаження…

Всеукраїнська школа онлайн 11 клас

Пон, 04/06/2020 - 12:16

Трансляція уроків відбуватиметься щодня, з понеділка до п’ятниці. Початок о 10-й ранку.

Обрати інший клас.

Відеоуроки для дистанційного навчання 1-5 клас.

Переглянути можна тут:

Розклад занять на наступні тижні для 11 класу:

 

Йога для дітей: вправи в малюнках для найменших

Нед, 04/05/2020 - 16:16

Йога – чудовий вибір для батьків, які хочуть призвичаїти малюка до занять спортом або інших видів корисної активності. Однак, як зацікавити дитину цими вправами, знають не всі, адже на заняттях із дорослими їй може бути нудно. До того ж, якщо постійно стежити за малюком, буде складно сконцентруватися на правильному диханні й техніці виконання вправ. Тож вам стане в пригоді йога в малюнках – дитині буде цікаво дивитися на яскраві ілюстрації та повторювати рухи.

Йога для дітей: вправи в малюнках для найменших

Йога навчить дитину дисципліни, уміння концентруватись та допоможе долати поганий настрій.

Для виконання вправ треба обрати тиху кімнату, перед заняттями не можна переїдати.

За цими малюнками, під чітким керівництвом дорослих, малюк зможе опанувати ази йоги. У кожній позі треба затриматися на 3 – 4 вдихи-видихи.

1. Крендель

Всядьтеся рівненько, схрестивши ніжки.

Одну руку покладіть на протилежне коліно.

Іншу руку витягніть за собою, обіпріться нею об підлогу і глибоко вдихніть.

Потім поміняйте руки.

2. Спокій

Сядьте, схрестивши ноги.

Випряміть спину.

Покладіть руки на коліна долонями вгору.

Спокійно дихайте.

3. Літачок

Ляжте на живіт.

Підніміть груди, руки і ноги.

Дихайте глибоко.

4. Кобра

Ляжте на живіт.

Зіпріться на зігнуті лікті.

Повільно підніміть груди.

Лікті повинні бути під грудьми, а ноги – випрямлені.

5. Слоник

Станьте рівно.

Нахиліться вперед.

Стуліть руки.

Починайте похитувати руками, як слоненя хоботом.

6. Чортик із коробочки

Сядьте прямо.

Коліна підтягніть до грудей.

Обхопіть коліна руками.

Голову покладіть на коліна.

Видихніть.

Вдихніть і підніміть голову.

7. Видра

Ляжте на живіт.

Витягніть руки перед собою.

Повільно підніміть голову і груди.

Випряміть руки.

8. Йога

Станьте прямо.

Ступні рівно – на підлозі.

Повільно підніміть руки над головою, щоб тіло утворило букву “Y”.

Дихайте глибоко.

9. Лев

Сядьте на свої п’яти.

Доторкніться грудною кліткою до стегон.

Вдихніть і видихніть.

Подайте тіло вперед і заричіть, як лев.


10. Устриця

Сядьте прямо.

Стопи зведіть разом.

Покладіть руки під коліна, ліктями доторкніться підлоги.

Вдихніть, видихніть.

Повільно торкніться ступень головою.

11. Вулкан

Станьте прямо.

Ноги на ширині плечей.

Складіть долоні на рівні грудей.

Вдихніть.

Виштовхніть руки вгору.

Видихніть.

Розведіть руки в сторони і поверніть у центр.
12. Орел

Станьте рівно.

Злегка зігніть коліна.

Поставте ліву ногу на праву.

Схрестіть руки так, щоб права рука накривала ліву.

Вдихніть, видихніть.

Поміняйте руки і ноги місцями.

За матеріалами Estet-portal.com 

Ставлення вчителів до дистанційного навчання. По той бік екрану.

Нед, 04/05/2020 - 01:00

Коли ми говоримо про дистанційне навчання під час карантину, то зазвичай дивимося на все очима дітей і батьків. А як сприймають ситуацію ті, хто по інший бік комп’ютера, — хто сіє розумне, добре etc?
Досліджувала Оксана Онищенко для ДТ.ua

Вчителі жартують, що зараз працюють на державу на власній техніці, та ще й із власним Інтернетом. І як називається робота на пана з власним реманентом? Панщина.

Та жарти жартами, а епідемія коронавірусу стала краш-тестом не лише для медицини, а й для освіти. Ми побачили, що вона не готова до викликів, відчули, наскільки відірвана від життя система підготовки і перепідготовки вчителів. Це з одного боку. А з іншого — спостерігаємо, як в екстремальній ситуації мобілізувалися вчителі. У приватних школах — зразу, в державних — розкачувалися перші тижні карантину, а після канікул більшість перейшла на уроки онлайн. Усе довелося робити з коліс.

Схоже, порятунок потопаючих— справа рук самих потопаючих. Під час онлайн-трансляції у Фейсбуці, присвяченій організації дистанційного навчання, нинішня очільниця МОН Любомира Мандзій порадила вчителям розвивати ІТ-компетентність і сказала, що потрібно працювати над новим положенням про дистанційне навчання. А на запитання, як розвивати цю саму компетентність, коли вдома у вчителя немає комп’ютера, чиновниця відповіла, що, можливо, в когось із учителів є добрий мобільний телефон з Інтернетом, і з нього можна скористатися тими ресурсами, які на сьогодні доступні.

Серйозно? Оце й усе? А хотілося б почути, що планує зробити держава аби допомогти вчителям, — наприклад організувати безкоштовні онлайн консультації, тренінги, електронні ресурси. Хтось заперечить — та їх і так з’являється багато. Але як визначити, котрі з них справді якісні? Немає єдиного майданчика, на якому були б зібрані й оцінені експертами кращі курси з організації дистанційного навчання.

“Марино Петрівно, з понеділка ви проводите урокидистанційно, і я не хочу чути ваших відмовок!” — таке повідомлення отримала на канікулах знайома вчителька від директорки школи. Оце, власне, і вся допомога. Хоча ні, не вся: ще керівниця накидала у Вайбер відеороликів про те, як працювати в Zoom, — мовляв, вивчайте. Марина Петрівна і вся її родина просиділи вихідні біля комп’ютера — розбиралися, як працює Zoom, а в понеділок учителька мужньо вийшла онлайн.

Між іншим, якщо копнути глибше, то насправді дистанційне навчання — це не просто уроки по Інтернету. Для його організації потрібні електронні ресурси, спеціальним чином організована самостійна робота учнів, система контролю знань. І бажано, щоб усе це було зібране на одній платформі, щоб учні чи батьки не ганяли по різних сайтах і електронних поштах своїх учителів. Є все це в нас? Запитання риторичне.

Ось і виходить, що сьогодні дистанційне навчання зводиться до двох крайнощів: перша — все скинути на самостійне вивчення (Вайбер нам у поміч) і друга — просто перенести традиційні уроки онлайн. Але вже тепер стає зрозуміло, що все це теж не працює ефективно.

Коли вляжеться перший подив дітей від уроків онлайн, коли притупиться відчуття новизни, для вчителів стане очевидно, що недостатньо просто віщати дітям з блакитного екрана так, як ти це робив у класі. Потрібно знати методики дистанційного навчання. Адже урок по Інтернету відрізняється від уроку наживо, тут звичні методи і прийоми працюють інакше. Вчителі мають оволодіти інструментами, які допоможуть організувати клас, мотивувати учнів, налагодити фідбек. Поки що в цьому доводиться розбиратися методом проб і помилок, причому сьогодні на вчора. Методики — це буде другий серйозний виклик і величезна відповідальність, із якими впораються не всі. Вже зараз деякі вчителі пишуть заяви на звільнення. Таких мало, але вони є.

Та не все в організації дистанційного навчання залежатиме від учителів. Самі учні мають бути вмотивовані навчатися. Педагоги скаржаться, що під час уроків онлайн деякі школярі саботують роботу (порушують дисципліну чи займаються своїми справами, відключивши камеру або звук). Якби це було в школі на звичному “очному” уроці, вчителі знали б, що робити: нагримати, наставити двійок, записати в щоденник, залякати санкціями. Але тепер це неможливо (до кожного не дотягнешся, та ще й батьки поруч, — не особливо нагримаєш), а стимулювати учнів інакше школи не звикли.

Наша система освіти побудована на примусі: діти навчаються не тому, що їм цікаво, а тому, що їх примушують. І коли у зв’язку з карантином батіг із рук школи випав, виявилося, що іншого стимулу вчитися немає. Ну і програми, підручники, навчальні плани з купою предметів далеко не завжди надихають на навчання, але то вже окрема історія.

Карантин чітко показав, що в більшості школярів не сформовані такі важливі для життя навички як, наприклад, уміння працювати з інформацією. Викладання у школі було й залишається репродуктивним, за своїм характером: учитель розжував — діти проковтнули. Не розжував — спитали маму або репетитора, не допомогло — списали на контрольній. Тепер школярі, які звикли лише ковтати не докладаючи зусиль, чекають, що їм розжують усе батьки або розповість учитель із блакитного екрана. Але дистанційне навчання так не працює.

Лежить відповідальність за таку ситуацію й на батьках, — самостійність і організованість своїм дітям мали прищепити вони. І тепер найбільше проблем із дистанційним навчанням у тих дітей, котрі завжди відчували гіперопіку та тиск із боку батьків.

Проте найскладніше в дистанційному навчанні лягло на плечі вчителів. Хтось насолоджується новими реаліями, хтось боїться, а хтось просто втік із поля бою. Та якщо спробувати скласти палітру емоцій учителів, вона могла б мати такий вигляд.

Сум. У мережах поширюються фото вчителів у порожній школі чи з фотографією класу “Я за вами сумую”. Дуже зворушливо. Таку ініціативу підтримали батьки, — батьківська ГО “Батьки SOS” започаткувала флешмоб “Мій вчитель сумує за мною”, запустила хештег # сумую_за моїми вчителями. За годину пости у Фейсбук про цю акцію стали вірусними й отримали багато репостів. Думаю, коронавірусний карантин якщо й не знесе барикади між учителями і батьками, то дуже їх поламає.

Задоволення від нових можливостей, які відкривають електронні платформи й інструменти. “Важко, але круто!” — кажуть учителі. Особливо молоді прогресивні педагоги. У них є час і натхнення копирсатися у програмах, вишукувати нові ідеї та рости.

“А наша вчителька так і не перейшла на уроки онлайн, — розповідає одна мама. — Чудова, любить дітей, знає методики. Але їй 70 років, вона не може й не хоче”.

Страх. Чи впораюся я з новими викликами і реаліями, чи зможу опанувати всі ці інструменти й платформи? “Провела урок і досі почуваюся в стресі, — розповідає знайома вчителька. — Усе боялася щось не те натиснути чи зробити. Так і до інсульту недалеко”. Крім того, часто поруч з дітьми перебувають батьки, і це теж додає хвилювання.

Гордість. Про вчителів зазвичай говорили, що вони консервативні, що для того, аби вони змінилися й працювали по-новому, потрібно видавати їм тільки чіткі інструкції та накази. Але виявилося навпаки. Ми бачимо, що у школі справжні зміни почалися раніше, ніж їх встигли очолити з МОН. Усе робиться в шаленому темпі і втілюється миттєво.

Сатисфакція. Раніше вчителів критикували всі кому не лінь, а тепер згадали!Ну як воно без нас, спробували? Отож. Є шикарна можливість підвищити престижність учительської професії.

Свобода. Бюрократична машина не встигає за швидкими змінами в освіті. Немає поки що ні контролю уроків, ні перевірок методистів, ні єдино правильних розпоряджень, обмежень, заборон і порад, складених тими, хто жодного дня не працював учителем. І це унікальна можливість творити та спробувати свої сили. Хоча вже тепер деякі вчителі скаржаться, що від них вимагають звіти про дистанційну роботу. Але це не щодо суті й змісту, а для загальної картини начальству, — мовляв, справи йдуть, контора пише, спіть спокійно.

Та жарти жартами, а без мозкового центру не обійтися. Очевидно, що для організації ефективної системи дистанційного навчання потрібно зробити кілька кроків. Це важливо і для нинішнього карантину, і на майбутнє, щоб сезонний грип не вирубував на кілька тижнів школи, як це бувало завжди.

Насамперед важливо забезпечити якісний швидкісний Інтернет, і не лише в кожній школі в місті та селі, а й у кожній домівці. У Мінцифри обіцяють, що до 2024 року всі населені пункти матимуть доступ до високошвидкісного Інтернету.

По-друге, Міносвіти має вичленити найкращі досвіди організації дистанційного навчання (в нас у країні є дистанційні школи, які давно на ринку освітніх послуг) і спробувати виписати загальні правила гри під час карантинів. Поки що складається враження, що МОН не встигає за змінами у школі. Бо розміщення уроків для 11-класників на ютуб-каналі та публікація розкладу телепередач проєкту “Всеукраїнська школа онлайн” — не допомога. І, до речі, не в усіх школярів телевізор бере перелічені ТБ-канали, в декого вони закодовані. А Інтернет інколи такий слабкий, що просто не тягне якісне відео.

Дуже важливо зрозуміти санітарні вимоги до навчання онлайн: діти пів дня сидять перед комп’ютерами, а потім ще роблять уроки (іноді теж за комп’ютером). Потрібно зрозуміти, яким має бути розклад занять, яка тривалість уроків і перерв, обсяги домашніх завдань. Інакше онлайн уроки вирішать одні проблеми, але додадуть інших.

По-третє, потрібно підтримати вчителів, зібрати для них в одному місці інструменти, методики і кращі ідеї. Зараз дуже стала б у пригоді Національна електронна платформа освіти, яку ми так і не запустили. І, доки не буде створено нову, є сенс зробити тимчасовий варіант, хай не крутий, а кособокий, але вже зараз, бо допомога вчителям потрібна на вчора.

Є над чим замислитися і вчителям. Сьогодні їм доводиться скаженими темпами надолужувати те, що могло б бути зроблене давно. “На курсах підвищення кваліфікації нам не розповідали про уроки онлайн, формування ІТ-компетентностей було тільки на папері”, — кажуть педагоги. Але ж це всіх задовольняло?

Хочу нагадати, що саме з січня змінилася система підвищення кваліфікації вчителів, — тепер вони можуть самі визначати, як забезпечувати свій професійний розвиток, обирати його напрям та місце проходження курсів. І їм під силу обирати більше курсів з ІТ, шукати якісне навчання, а не ходити на заняття для галочки.

По-четверте, місцева влада і кожен навчальний заклад мають визначитися, як вони будуть організовувати навчання в умовах карантину, які платформи й інструменти використовувати, які форми реалізовувати (крім дистанційної, є й інші). Чітко і конкретно. Це як план пожежної евакуації, де стрілками намальовані евакуаційні ходи-виходи і пожежні гідранти, що стоять напоготові.

Отже, дистанційне навчання під час карантину — справа не лише вчителів. Розділімо з ними цю відповідальність.

 

Оксана Онищенко

Оглядач відділу освіти та науки DT.UA

Завершується подання документів на ІІ етап сертифікації

Суб, 04/04/2020 - 15:07

5 квітня 2020 року завершується подання документів на ІІ етап сертифікації учителів початкових класів, що передбачає самооцінювання власної педагогічної майстерності. Про це повідомляє Державна служби якості освіти України на своїй сторінці у Facebook.

«Самооцінювання власної педагогічної майстерності є чи не найважливішим етапом сертифікації, адже його головною ідеєю є оцінювання педагогом своєї професійної діяльності через призму відповідних питань, а відтак виявлення сильних та слабких її сторін. Тобто цей етап дає можливість ґрунтовно підійти до проєктування подальшого індивідуального розвитку та вдосконалення роботи», – зауважив голова Держслужби якості освіти України Руслан Гурак.

Він нагадав, що заповнені анкети самооцінювання необхідно надіслати до 5 квітня поточного року на адреси електронної пошти cert_dam@sqe.gov.ua, cert.dam.2020@gmail.com.

«Станом на 01.04.2020 до Державної служби якості освіти України вже надійшло 787 анкет самооцінювання. Часу залишається не так багато. Ми щиро вболіваємо за кожного учасника сертифікації і чекаємо на решту листів», – зазначив посадовець.

Освітній серіал «Діджитал-фізкультура для школярів за участі зірок спорту» стартує 6 квітня

Суб, 04/04/2020 - 14:59

6 квітня 2020 року об 11:00 Міністерство цифрової трансформації України  презентують освітній серіал «Діджитал-фізкультура для школярів за участі зірок спорту».

Мета освітнього серіалу — мотивувати школярів, ізольованих від однолітків через карантин, до індивідуальних занять спортом і здорового способу життя.

Освітній серіал складається з 12 уроків фізкультури, вчителями на яких будуть зірки футболу. Уроки проводять гравці футбольного клубу «Шахтар» — капітан команди Андрій Пятов і захисник Сергій Кривцов. Також у серіалі взяли участь зірки гумористичного проєкту Мамахохотала-шоу Олег Маслюк і Євген Янович.

Теми уроків фізкультури охоплюють секрети розминки та головні правила присідання, головні правила бігу та стрибків, йогу, кіберспорт, як набивати м’яч, цифрові спортивні лайфхаки та челенджі.

Читайте також: 55 енергійних ігор та розваг для дітей вдома

Освітній серіал буде доступний на платформі Дія.Цифрова освіта та YouTube-каналі .

Карантин для учнів і студентів продовжать після 24 квітня

Птн, 04/03/2020 - 17:23

Часткове послаблення карантинних заходів, що може відбутись при зниженні захворюваності на COVID-19 наприкінці квітня, не стосуватиметься студентів та школярів. Для них карантин буде продовжений.

Про це, під час свого відеозвернення до українців, сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Він повідомив, що з 06 квітня будуть введені додаткові заходи безпеки щодо протидії розповсюдженню коронавірусної інфекції в Україні.

Разом з тим він наголосив, що Україна не може дозволити собі не працювати півроку або навіть два-три місяці. У разі, якщо буде зафіксовано динаміку зниження захворюваності, то наприкінці квітня Кабінет Міністрів зможе розпочати поступове послаблення карантинних заходів.

Цей процес буде відбуватись у декілька етапів.

«Перше, на роботу підуть люди працездатного віку, паралельно буде частково відновлюватись рух громадського транспорту. Це дозволить вже з початку травня розпочати рестарт економіки, але разом з тим це не означатиме послаблення інших    карантинних заходів», – наголосив Шмигаль.

За словами прем’єр-міністра, оскільки загроза поширення коронавірусної інфекції нікуди не зникне обмеження на прогулянки, масові зібрання та інші розваги будуть все одно діяти.

«Всі без виключення будуть зобов’язані носити маски та дотримуватись карантину. Для старших людей, студентів та школярів карантин буде продовжений», – повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

За його словами, уряд намагається утримати баланс між карантинними заходами та збереженням економіки.

«Реалізація цього плану цілком залежить від кожного з вас. Спільними зусиллями ми маємо відповісти на виклики сьогодення. Будьте здорові», – сказав прем’єр-міністр України.

Як відомо, зараз в Україні діє рішення Кабінету Міністрів про продовження карантинних заходів до 24 квітня 2020 року.

Про карантинне батьківство з гумором

Птн, 04/03/2020 - 12:28

Ніхто не чекав, ніхто не думав-не гадав, що так буде, але разом із перелітними птахами “прилетів” карантин, прикував усіх до екранів, замкнув усіх вдома, і майже відібрав рештки здорового глузду. Особливо страждають нині батьки. Тільки й проносяться фейсбучними просторами мемчики про те, що саме багатостраждальні батьки винайдуть вакцину швидше від учених, бо в них мотивація вища. Отож багатостраждальні батьки страждають, ні сил, ні нервів більше у них немає. Що робити із власними дітьми не знають. Діти тим часом розносять хату. Давайте розбиратися й думати, чим тут можна зарадити. А допоміг у цьому womo.ua

Переключитися на радість

Номером один іде пункт “Переключитися на радість”. По-перше, варто згадати, що це ваші ріднесенькі діти поруч із вами. Це не чужі діти, прислані до вас перебути на літні канікули, це кровиночки. Аби налаштуватися на хвилю радості, варто дістати альбоми. Переглянути світлини, де ви сповивали вперше сина, так, так, саме цього, що зараз катається на люстрі й сідлає кота, пригадати його перші кроки, зубки, ненароком віднайти світлий кучерик, вперше зрізаний і полюбовно замотаний у газетину, зітхнути. Сповнитися ніжністю, саме тією материнською ніжністю, оспіваною у піснях та думах про матір, сповнитися любов’ю, ласкою. По-друге, роздивитися свою дитину під непомітним прицілом. Побачити, що кумедний кирпатий ніс у нього\неї від вас. А волосся кучеряве геть чисто татове! І це ж треба було вдатися так у прабабу Маню і шморгати оце так носом? Веснянки з’явилися буквально нещодавно, як сонця більше стало. Молочиний зуб хитається, і почав смішно стричати кудись увись, скоро фея прилетить, точно скоро. Відчули, як накриває хвиля радості? Відчули, як пишаєтеся, що ось саме ця дитина, із плоті та крові, саме ось ця дитина, які тільки хвилинами тому дратували до бісиків, ваша? Ріднесенька. Унікальна і неповторна. Бубочка. Колобочок. Кошенятко безцінне. Квітка! Серденько. Богатир! Ну що ж, на хвилю радості перемикнулися, й саме час переходити на позитиві до наступного пункту.

Поговорити

А наступним іде пункт “Поговорити”. Нагодувати ви вже і так встигли від ранку кільканадцять разів, тут можна бути спокійною. А от поговорити! І тут дуже важливо розуміти таймінг і, власне, доречність. Бо якщо надумати поговорити в момент, коли чадо дивиться із роззявленим ротом мультики або шпілить гру, нічого не вийде. Приблизно так само вийде поговорити, якщо справами зайняті ви (скажімо, варите борщ, або смажите тоненькі млинці, бо ж вічне “нагодувати”). Справа “поговорити” завжди вимагає вільного часу й уваги усіх без винятку учасників діалогу. А тому найкраще підкрадатися зі своїми думками-словами увечері, коли син або донька мостяться до сну або ж вранці, коли вони намагаються розплющити очі і прийти до тями. Відразу слід зазначити, що не варто наближатися із кам’яним обличчям і вертикальною зморшкою на чолі зі словами, процідженими крізь зуби: “Слухай, нам треба поговорити”. Так нічого не вийде. А переляканих дітей у хаті вам точно не треба. Спробуйте почати зі спогаду, якогось смішного сімейного моменту, розкажіть якусь свою історію, пожартуйте, зрештою. Можна розпочати зі слів: “А пам’ятаю, як колись…!” або “Слухай, мені такий страшний сон наснився, ти не знаєш до чого це, коли сниться фіолетовий гіпопотам у зелених бантах?” Ну далі ви зрозуміли. Головне: говорити просто і щиро. Розмови завжди зближують. А розмови, закріплені обіймами, ще й кажуть, зцілюють. Так, і якщо ви думаєте, що говорити можна/треба тільки з підлітками, ви глибоко помиляєтеся. Невже не бачили, якими вдячними слухачами бувають дворічні карапузи? Невже не чули, як уважно слухають і генерують ідеї першокласники? Говорити люблять усі. Не треба боятися розмов із власними дітьми.

Читання дорослими дітям і навпаки

Далі по плану іде “Читання дорослими дітям і навпаки”. Слухайте, навіть якщо ви востаннє тримали книжку ще в п’ятому класі, це не привід для відмовок. Тож сідайте-но на канапі й прочитайте хорошу історію своїм дітям! Не треба стидатися звуку свого голосу, можна слинити пальці і голосно гортати сторінки, дозволяється читати різними голосами, імітуючи і Курочку Рябу, і Дюймовочку, і Сірого Вовка, і Вогнезора, і Різдвозавра. На світі є багато хороших книжок, і бодай кілька точно мусить бути у вас вдома. Читати дитина сама не буде. Тим паче у якості покарання за погану поведінку. Тому не зітхайте, знайдіть окуляри, прокашляйтеся і починайте. Чим жвавіше й колоритніше ви читатимете, тим більше шансів, що наступного дня діти самі попросять вас повторити “на біс!”. Ніхто не казав, що буде легко. Думали, задерти ноги й нічого не робити у спокої? Не вийде. Почитали трішки ви, сторіночки зо дві, передавайте тепер естафету далі. Не хочуть читати? Можна театрально закашлятися. Сказати, що в горлі пересохло, а історію дослухати страх як хочеться! Зможете щось вигадати. Можна по черзі читати на швидкість і рахувати слова. Можна читати у ролях, або й навіть розіграти театралізовану сценку. Можна прочитати шматок “із помилкою”, і попросити дитину “відремонтувати” казку. Словом, колективні родинні читання це весело. Не вірите? Змусьте читати уголос чоловіка, бабцю, дідуся, зрештою! І переконаєтеся.

Вигадувати історії

Після того, як начиталися, можна “Вигадувати історії”. Віднайдіть на шафі підбірку старих космополітенів за 2005 рік, здмухніть пил, протріть шматою. Навирізайте купу файних картинок, наклейте картинки на картонки, розкладіть на столі, як карти. Із неодмінно загадковим виразом обличчя оголосіть дітям, що зараз у вас буде година сторітеллінгу. Поясніть, що це таке, і з чим його їдять. Примітка: мусть бути головний герой, історія (Хто? Де? З ким? Що робить? Навіщо?) і емоція (весела історія, сумна, трагічна, нудна, і тощо). Можна до карток написати на окремих папірцях кілька головних героїв (Пірат, Котик, Вчителька, Вірус, Кактус, Людина в масці) та місце дії (банк, аптека, сад, лісове озеро, тюремна камера, інтернет), і попросити разом із карткою потягнути також кілька креативних опцій, які допоможуть вибудувати історію. Але це вже вищий рівень. Що ж, а тепер із картками в руках можна дати по 10 хвилин на підготовку кожному, сісти у коло й розповідати неймовірні історії. Неодмінно щоразу оповідачеві голосно й урочисто аплодувати! Закусити цукерками. Обійнятися, бо всі такі молодці! Потаємно втерти сентиментальну сльозу і подумки похвалити себе, як добре ви справляєтеся.

Забавка «Наші миті щастя»

Ще одна забавка, пов’язана із картинками, може стосуватися ваших спільних сімейних спогадів та світлин (це якщо ви їх маєте роздрукованими!) під назвою “Наші миті щастя”. Якщо роздрукованих світлин немає, можна зробити сімейного альбома із враженнями та цитатами, і для цього є чудовий ресурс canva.com — завантажуйте макети і грайтеся хоч до ранку! Поки гратиметеся і дизайнитимете свої спогади за літо, осінь і зиму, пригадаєте так багато всього прекрасного, що відбулося із вами, впорядкуєте кіпу фотографій із усіх можливих цифрових носіїв у вашому домі. Коли роботу буде зроблено, можете завантажити PDF файл із вашими спогадами, заварити всім у сім’ї м’ятно-мелісового чаю і сісти погортати разом спільний витрвір візуального сімейного мистецтва.

Конкурс кухарят

Вже й не знаєте, що приготувати, і раптом згадали, що давно не ліпили варенків? Чудово! А тоді згадали, що пів дня ліпиш, а за дві хвилини все змітають? Оголошуйте “Конкурс на кращих кухарят на районі”! Кличте на підмогу. Дозвольте дітям допомогти, ну чесне слово. Ну розіб’ють одне яйце не туди, чи зі шкаралупами. Ну посиплять голову мукою. Ну заліплять замість сиру ґудзика. Але ж то буде незабутній день! І уявіть лишень, як швидко гуртом ви багато вареників наліпите? Одна бригада місить тісто, інша готує начинку, ще третя розкачує качалками, четверта ліпить красивими хвилястостями. А як продукт колективної сродної праці смакуватиме зі шкварками! І зі сметанкою! Наступного дня можете разом спекти яблучну шарлотку. Або приготувати яєшню. Або… Словом, в інтернеті ще багато рецептів, не позбавляйте дитину радості долучитися до створення кулінарного шедевру. Зрештою, можете розійтися так, що старших дітей попросите якось приготувати сніданок в суботу й неділю й подати вам до постелі на святковій таці. Із романтичною запискою!

Дискотека

Влаштуйте “Дискотеку in da house!” Слухайте, от тільки чесно: ви коли востаннє танцювали? Забули вже коли? Ще на весіллі в племінниці триста років тому назад? Ага. І студентська дискотека теж не рахується. Бо то теж давно. Зробіть підбірочку улюблених композицій всіх без винятку членів вашої сім”ї. Не треба плюватися і фекати, бо когось попса качає, а в когось класика рулить. Вже як враховувати інтереси, то всіх! Навіть танок маленьких каченят згодиться. І маленьких лебедят також. Можна додатково, для підвищеної складності, ще продумати усім яскраві дискотечні образи! Лиш майте на увазі, не гупайте після 22:00, бо сусіди не подивляться, що карантин!

Ідеальний графік навчання й роботи

Як сильно цього може не хотітися усім під час карантину, але треба працювати, люди добрі. І дітям, і дорослим. Тож коли, як не зараз, є можливість продемонструвати дитині/дітям залізну силу волі й самодисципліну, розробити “Ідеальний графік навчання й роботи” та стежити за його бездоганним дотриманням. Всі до цього звикнуть. Всі люблять правила, а надто діти! Отже, підйом і туалетні процедури, сніданок. А далі все, як книжка пише: урок української мови і математики, письмо, диктант, усна лічба, англійська, фізкультура, музика, образотворче мистецтво, природознавство, дискусійний клуб. Інтернет повниться інтерактивними завданнями, та й шкільні підручники теж ніхто не відміняв. Дитина зможе вчитися самостійно тоді, коли у неї є звичка вчитися. Пам’ятаємо, що звичку можна закріпити через 21 день, тож карантин — ідеальна для цього пора!

Кінотеатр у чотирьох стінах

Можна звісно ще сісти і втупитися кожен у свої гаджети, але де ж атмосфера, де антураж? Чому б не підійти креативно до процесу перегляду мультиків та фільмів? Влаштуйте вдома надвечірній “Кінотеатр у чотирьох стінах”. Щодня вивішуйте свіжий анонс, оголошуйте тематику перегляду (сьогодні ретро-вечір, де можна подивитися хоч би й Алісу з майбутнього чи старого доброго Буратіно, а завтра може бути фантастика або вечір дурненьких кінокомедій). Найцікавіше буде, коли ви змонтуєте із коротких сімейних відео один фільм і переглянете усі разом, ото буде радості! Можете довіряти підбір мультиків та фільмів і меншим чадам вашим, що думаєте, підведуть? Старатимуться! Афішу малюватимуть! На сеанс запрошуватимуть! Головне, подбайте про м’які подушки, легкі перекуси під час перегляду, приглушене світло і насолоджуйтеся імпровізованим домашнім кінотеатром.

Ваш варіант

Насправді накресати ідей щодо креативного карантину можна ще багато! І спа-салон, і спортивні змагання, і настільні ігри, і пункт спостереження з вікна, і конкурс співів-танців, і гра в шахи, і арт-терапія, і стенд-ап шоу, і пальчиковий театр, і піжамна вечірка, і жахастики проти ночі із ліхтарем під ковдрою, і … але тут хочеться зупинитися, аби сказати одну просту річ. Ми усі дуже стараємося. Ми справді не знали, що так усе буде. Ми не були готові: ні діти, ні дорослі. Але якщо ми спробуємо триматися за здоровий глузд і дякувати за все те добре, що є у нас вже зараз, хай і в зачинених чотирьох стінах, мабуть, нам таки буде легше. Зрештою, коли світ знову стане для всіх нас доступний, ми зрозуміємо, наскільки важливо було ось так посидіти вдома, з усіма домочадцями під боком, щось переосмислити, щось запланувати, від чогось відмовитися. Будьмо добрими до себе, будьмо здоровими. А карантин рано чи пізно закінчиться, найголовнішим є те, що життя продовжується!

 

Слава Світова,
письменниця,
мотиваційна спікерка,
тренерка зі словесної майстерності та творчості  для  womo.ua

Документи для зарахування у 1 клас школи зможуть приймати онлайн

Чтв, 04/02/2020 - 19:07

Через карантин школи зможуть приймати документи для зарахування у перший клас онлайн або переносити термін їхнього прийому залежно від карантину. Відповідне роз’яснення оприлюднено на сайті МОН. 

“Закон, прийнятий заради запобігання епідемії COVID-19, дозволяє змінювати режим роботи установ на період карантину – це стосується і закладів освіти. Тобто прийом документів для зарахування може бути організований гнучко, у тому числі – онлайн. Зокрема, це стосується і зарахування до перших класів”, – зазначила т.в.о. Міністра освіти і науки Любомира Мандзій. 

Рішення про гнучкий режим прийому документів на час карантину може прийняти засновник закладу загальної середньої освіти. 

Зокрема, засновник може дозволити подавати документи в сканованій формі електронною поштою без електронного цифрового підпису. Вхідні документи, отримані у такий спосіб, реєструються окремо від інших документів із зазначенням електронної адреси відправника і адресата. 

Згідно з Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, терміни прийому документів для зарахування до закладу визначають органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади. При цьому термін прийому заяв не може бути меншим за один місяць. 

“Терміни прийому документів для зарахування визначають на місцях. Однак через епідеміологічну ситуацію ми рекомендуємо організувати цей процес після карантину. Також нагадуємо, що під час зарахування до першого класу заборонено проводити конкурси та заходи для перевірки знань і компетентностей дитини. Це допустимо лише для приватних закладів освіти та спеціалізованих закладів системи культури та спорту”, – наголосила Любомира Мандзій. 

Інформацію про терміни прийому документів та способи їхнього подання має бути оприлюднено впродовж двох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення. Заклади освіти або їхні засновники мають опублікувати її на власних вебсайтах.

Педрада школи визначає структуру і форми навчання під час карантину

Чтв, 04/02/2020 - 14:16

Структуру навчального року та форми організації навчання, зокрема і під час карантину, визначає педагогічна рада закладу освіти. Відповідне роз’яснення опубліковано на сайті МОН. 

«У ситуації, в якій сьогодні опинилася Україна і весь світ, ми бачимо, наскільки важлива автономія шкіл та вчителів, що прописана у новому Законі “Про повну загальну середню освіту”. Дистанційне навчання у школах відбувається по-різному. І тому саме школи повинні визначати, як вони завершать цей навчальний рік, що потрібно підтягнути та вдосконалити, на чому акцентувати увагу. Ми даємо таку можливість, адже вони краще знають свої особливості, учнів та вчителів. І стандартизований підхід до всіх тут не спрацює», – зазначила т.в.о. Міністра освіти і науки Любомира Мандзій. 

Вона нагадала, що навіть не в умовах карантину відповідно до законодавства навчальний рік у школах України має розпочинатися 1 вересня і завершуватися не пізніше 1 липня.

Під час визначення структури і форм навчання педрада має орієнтуватись на освітню програму, навчальний план, вікові особливості учнів, їхній фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток, особливості регіону тощо. Орієнтиром мають бути державні стандарти загальної середньої освіти. 

Так, під час карантину навчальний матеріал може бути освоєно за допомогою дистанційного навчання. Після карантину – через ущільнення матеріалу з організацією повторення окремих тем.

Також, незважаючи на карантин, учні мають бути переведені до наступного класу та отримати свідоцтва досягнень, а випускники – документи про освіту.

Мережею шириться фейк про ЗНО для 5-11 класів

Срд, 04/01/2020 - 17:49

В.о. міністра освіти Любомира Мандзій обурена фейком, який шириться мережею під виглядом наказу №406 (від 1 квітня) про проведення оцінювання всіх учнів з 5 по 11 клас у формі ЗНО.

“Друзі, я дуже обурена тим, що в такий непростий для кожного з нас, нашої держави і всього світу час, все ще є місце для подібних недоречних жартів. Я прекрасно ставлюся до здорового гумору, але це вже переходить всі межі.

Це не просто підробка документу Міністерства з моїм підписом, це дезінформація наших освітян, учнів та їх батьків, яка може понести за собою дуже негативні наслідки. І все це через те, що хтось вирішив невдало пожартувати.

Хто не знає, то в Україні діє кримінальна відповідальність за подібні вчинки. Окрім неї винуватці мають понести і моральну відповідальність, адже в час надзвичайної ситуації в Україні кожне рішення та документ мають високу ціну.”

Ось фейковий наказ:

Будьте пильними та не ведіться на можливі провокації
Реальний наказ МОН №406 від 16.03.2020: https://bit.ly/2UWFNxL

Сторінки