Згідно частини 1 статті 19 Закону України "Про відпустки" - жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.
За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки, з наведених вище, її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Зверніть увагу, що в абзаці першому даної статті мова йде про 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, а в другому абзаці просто про 17 календарних днів.
Тлумачення терміну «святкові і неробочі дні» надано в однойменній статті 73 Кодексу законів про працю України, яке наводиться далі.